Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року

у справі № 2-а-7364/08

за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

до Відкритого акціонерного товариства «Крижопільська ПМК-109»

про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, -

29 травня 2008 року Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крижопільська ПМК-109»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості по податку з доходів найманих працівників у сумі 30435,17 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Крижопільська МДПІ Вінницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Крижопільська МДПІ Вінницької області була проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Крижопільська ПМК-109» з питань повноти, своєчасності та правильності утримання податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2005 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої була складена довідка № 03/17/01037270 від 12 лютого 2008 року. Вказаною перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог статей 8, 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке полягало у порушенні строків перерахування податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого нарахована пеня у сумі 6963,40 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не надано доказів про час здійснення відповідачем виплат оподатковуваного доходу, доказів виплати відповідачем оподатковуваного доходу, не вказано конкретних строків, у які товариство повинно було сплатити утриманий податок з нарахованого доходу. Також суди виходили з того, що узгодження податкового зобов'язання відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14) не відбувалось.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.13 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом (889-15) .

Згідно абзацу 1 пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (889-15) .

Пунктом 17.1 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначений статтею 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 якої (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податковим органом не надано належних доказів про час здійснення відповідачем виплат оподаткованого доходу, також не вказано чи виплачувався платнику податку відповідачем оподаткований дохід та не зазначено конкретні строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, сплати утриманого податку з нарахованого доходу.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Посилання податкового органу в обґрунтування вимог касаційної скарги на те, що існування у відповідача податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб підтверджується актом звірки від 01 березня 2008 року відхиляються судом касаційної інстанції, як безпідставні, оскільки вказаний акт не підписаний директором товариства, а головним бухгалтером підписаний із запереченнями.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Крижопільської МДПІ Вінницької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

Касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.