Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника відповідача -Величка Д.В.,

представника Генеральної прокуратури України -Суходольського С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Господарського суду Полтавської області від 05 липня 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року

у справі № 3/102

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

за участю прокуратури Полтавської області

про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення -рішення, -

Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Укртатнафта»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -відповідач) про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 28 березня 2007 року № 0001562301/0/53.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 05 липня 2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0001562301/0/53 від 28 березня 2007 року, за яким ЗАТ «ТД «Укртатнафта»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5569751,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 2784876,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року постанову Господарського суду Полтавської області від 05 липня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 05 липня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні відповідач заявив усне клопотання про заміну Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області її правонаступником -Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії ААВ № 554139 від 05 квітня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити Кременчуцьку ОДПІ у Полтавській області її правонаступником -Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «ТД«Укртатнафта»за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої було складено акт №161/23-120/30244522 від 16 березня 2007 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги, зокрема, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством завищено від›ємне значення по податку на додану вартість за жовтень 2005 року на суму 2973031,00 грн. та за листопад 2005 року на суму 2596720,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що ЗАТ «ТД «Укртатнафта»на протязі жовтня - листопада 2005 року неправомірно застосувало нульову ставку оподаткування податком на додану вартість по операціям з поставки авіапалива для заправки повітряних суден згідно контракту № 15-068/ТД-0900/183 від 23 березня 2005 року, укладеному з ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», оскільки заправка повітряних суден здійснювалася безпосередньо на митній території України, про що свідчать дані вантажних митних декларацій, де в графі 2 відправником/експортером палива визначено ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».

28 березня 2007 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001562301/0/53, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшила ЗАТ «ТД «Укртатнафта»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 5569751,00 грн., у тому числі: за жовтень 2005 року на 2973031,00 грн., за листопада 2005 року на 2596720,00 грн., визначила ЗАТ «ТД «Укртатнафта»суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5569751,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2784876,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно застосував нульову ставку оподаткування податком на додану вартість по операціях з поставки (передачі у власність авіакомпанії) авіапалива ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»у жовтні -листопаді 2005 року, яке було використане останнім для заправки повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для перевезення пасажирів, що підтверджено належним чином оформленими вантажними митними деклараціями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно положень підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату.

За змістом пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до висновку Державіаслужби від 29 листопада 2005 року № 1.16-8449, наданого на запит ДПА України від 17 листопада 2005 року № 13703/5/1516, та з урахуванням роз'яснень Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22 липня 1997 року № 06-10/576 та від 12листопада 1997 року № 06-10/819, операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, включають усі поставки товарів та послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, що виконують такі рейси. До постачання повітряних суден відносяться закупівлі товарів та послуг для обслуговування повітряних суден, безпосередньо пов'язані з виконанням рейсу, а саме: заправка літаків паливно-мастильними матеріалами; аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України (у тому числі транзитного польоту) та з посадки-зльоту в аеропортах України; аеропортові послуги при обслуговуванні пасажирів та літаків міжнародних рейсів (у тому числі послуги з обслуговування посадки-зльоту літаків, послуги з обслуговування пасажирів в аеровокзалі, послуги із забезпечення авіаційної безпеки та послуги для забезпечення наднормативної стоянки); послуги з наземного обслуговування літаків та пасажирів міжнародних рейсів в аеропортах України (послуги, які надаються аеропортом авіаперевізнику при обслуговуванні міжнародних рейсів, наприклад: надання трапу (авіаміст), прибирання салону та кабіни екіпажу, буксировка, надання транспорту для підвозу пасажирів, технічне обслуговування, зарядка спецгазами та водою, обробка вантажу і багажу та інші). Конкретний перелік послуг на практиці узгоджується між аеропортом та перевізником в залежності від типу літака, метеорологічних умов, категорії рейсів тощо; бортове харчування та напої, якими укомплектовуються літаки, що виконують міжнародні рейси; оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які безпосередньо орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси); надання послуг персоналу з обслуговування повітряних суден.

Таким чином, комплекс послуг та експлуатаційних закупок для технічно-функціональних потреб літака, що здійснюється в рамках операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, не є товаром у розумінні приписів Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) , тоді як з огляду на абзац 13 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»вантажна митна декларація засвідчує експорт саме товарів.

Факт здійснення позивачем операцій з надання послуг з поставки для заправки або постачання повітряних суден, які здійснюють міжнародні перевезення, у період, охоплений перевіркою, сторонами не заперечується та підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами (т.1 арк. справи 131-191, т.2 арк. справи 3-218, т.3 арк. справи 1-277, т.4 арк. справи 1-265, т.5 арк. справи 1-244, т.6 арк. справи 1-172).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування, визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Разом з цим, Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС надіслала до суду касаційної інстанції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у якому вказано, що 12 лютого 2012 року було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ЗАТ «ТД «Укртатнафта»в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією, про що здійснено запис № 15.

Відповідно до частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, яка була стороною у справі.

Враховуючи вищевикладене, законні постанова постанову Господарського суду Полтавської області від 05 липня 2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року визнаються такими, що втратили законну силу із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. 55, п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Визнати законні постанову Господарського суду Полтавської області від 05 липня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі № 3/102 за позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, за участю прокуратури Полтавської області, про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення -рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.