Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Апеляційного суду Луганської області від 14 квітня 2011 року, -

Постановою Апеляційного суду Луганської області від 14 квітня 2011 року змінено постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 18 лютого 2010 року в частині визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання його здійснити перерахунок та виплату основної пенсії позивачу. Змінену частину постанови викладено у наступній редакції: «У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання незаконними дій та стягнення недоотриманої основної пенси, відмовити». В іншій частині постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 18 лютого 2010 року залишена без змін.

Не погоджуючись з постановою Апеляційного суду Луганської області від 14 квітня 2011 року, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Апеляційного суду Луганської області від 14 квітня 2011 року і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Досліджуючи обставини, що стали підставою для прийняття оскарженої постанови, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням у справі, є інвалідом третьої групи та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни і отримує пенсію за вислугу років, як військовослужбовець.

Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, щомісячно у розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач має право на виплату додаткової пенсії відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як вказана пенсія виплачується в повному обсязі незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Однак, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів, на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуваєте на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців, яке обслуговує військових пенсіонерів та призначає пенсії за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) .

Відповідно до статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) і цим Законом (2262-12) .

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи призначається у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Крім цього, відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Оскільки, позивач обрав для себе та отримує державну пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (2262-12) , то підстави для отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Луганської області від 14 квітня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області -відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.