Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Малиніна В.В.,

Весельської Т.Ф.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до призначення пенсії на пільгових умовах за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 08 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, -

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року залишеною без змін постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 08 листопада 2010 року, якою позовні вимоги задоволені частково.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і постановити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що позивачка працювала повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та має загальний стаж для пенсії на пільгових умовах 07 років 06 місяців 09 днів, з яких: з 25.09.1986 року по 22.12.1986 року - 00 років 02 місяці 27 днів за списком №1 на Сєвєродонецькому ВАТ «Об'єднання склопластик»на посаді учня апаратчика виготовлення армованих пресовочних матеріалів у цеху пресматеріалів та їх переробки по виробництву пресматеріалів на основі скловолокна та рідких смол (з вимогою підтвердження атестації робочих місць); з 22.12.1986 року по 21.08.1992 року - 05 років 07 місяців 29 днів за списком №1 на Сєвєродонецькому ВАТ «Об'єднання склопластик» на посаді апаратчика виготовлення армованих пресовочних матеріалів у цеху пресматеріалів та їх переробки по виробництву пресматеріалів на основі скловолокна та рідких смол (з вимогою підтвердження атестації робочих місць); з 22.08.1992 року по 01.02.1994 року та з 01.02.1994 року по 04.04.1994 року - 01 рік 07 місяців 12 днів за списком №1 на Сєвєродонецькому ВАТ «Об'єднання склопластик»на посаді апаратчика виготовлення армованих пресовочних матеріалів у цеху пресматеріалів та їх переробки по виробництву пресматеріалів на основі скловолокна та рідких смол (з вимогою підтвердження атестації робочих місць), що підтверджується копією трудової книжки, довідками ВАТ «Об'єднання склопластик».

Напередодні досягнення 45 років, 15 квітня 2010 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 18.08.2010 року відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на те, що період роботи з 21.08.1992 року по 04.04.1994 року за списком №1 зарахувати до пільгового стажу неможливо у зв'язку з тим, що не проведена належним чином атестація робочих місць адміністрацією ВАТ «Об'єднання склопластик», внаслідок чого позивачка не має необхідного спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно наказу №364 від 15.06.1994 року на ВАТ «Об'єднання склопластик»була проведена атестація робочих місць.

Висновком Держекспертизи умов праці від 31.10.2001 року №61 результати атестації визнані недійсними.

Повторна атестація робочих місць за умовами праці на ВАТ «Об'єднання склопластик»затверджена наказом від 26.02.2002 року №66 та проведена з дотриманням вимог Методичних рекомендацій по її проведенню, затверджених постановою КМУ від 01.09.1992 року №41 (v0041205-92) , і підтверджена висновком Держекспертизи умов праці від 27.02.2002 року №6/1754.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політки України від 18.11.2005 року №383 (z1451-05) «Про затвердження порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції дійшли висновку про те, що позивач має право на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу по Списку № 1 з 23 травня 2010 року, так як в період з 21.08.1992 року по 04.04.1994 року працювала на посаді апаратчика виготовлення армованих пресовочних матеріалів у цеху пресматеріалів та їх переробки по виробництву пресматеріалів на основі скловолокна та рідких смол у Сєвєродонецькому ВАТ «Об'єднання склопластик».

Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Оскільки позивачка має стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, 07 років 06 місяців 09 днів, та загальний стаж більше 15 років, то, у даному випадку, її пенсійний вік зменшується до 45 років.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (442-92-п) , атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку (442-92-п) встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновком колегії суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, так як законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, в листі від 14.08.2008 № 1406/100/13-08 (v1406760-08) "Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення" Вищий адміністративний суд України зазначив, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 08 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.