ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" травня 2012 р. м. Київ К/9991/40506/11
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В. (головуюча)
Конюшка К.В.
Леонтович К.Г.
секретар судового засідання -Хребтова О.В.
за участю представника позивача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Комунального підприємства «Костопількомуненергія»на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі за позовом Комунального підприємства «Костопількомуненергія»до Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про скасування Рішення «286 від 05.10.2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року Комунальне підприємство «Костопількомуненергія»Костопільської міської ради (КП «Костопількомуненергія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області (Інспекція) про скасування Рішення № 286 від 5 жовтня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у виді вилучення в доход державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 11893 грн. 16 коп. та штрафних санкцій в розмірі 23786 грн. 32 коп.
В обґрунтування позову зазначало, що підставою для накладення штрафних санкцій Інспекцією стало застосування підприємством поправочних коефіцієнтів до показників теплових лічильників, встановлених в житлових будинках (не на межі балансової належності), а також те, що по ЖБК Рівненська 76, який обладнаний двома тепловими лічильниками і є одним приміщенням, підприємство нараховує плату за послугу централізованого опалення як середнє значення суми за показниками двох теплових лічильників, а не окремо по кожному лічильнику (пропорційно площі, теплову енергію якої він обліковує).
Вказує, що поправочні коефіцієнти до показників теплових лічильників застосовувалися підприємством відповідно до проектних рішень, які визначені в проектах на відповідні вузли обліку теплової енергії. Діючим законодавством не врегульована правова невідповідність, що виникла у зв'язку з прийняттям Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (630-2005-п)
(Правила надання послуг № 630). Дані Правила вимагають укладення угоди безпосередньо з фізичною особою споживачем послуги централізованого опалення, а ділянка теплових мереж від межі балансової належності до точки передачі послуги належить житлово-експлуатуючій організації, яка не може компенсувати цих втрат, оскільки подібні втрати не передбачені додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року (529-2009-п)
Типовим переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно якого формується плата за утримання будинків та прибудинкових територій (квартплата).
Водночас зазначає, що органом місцевого самоврядування не приймалося жодних рішень щодо передачі балансоутримувачами житлових будинків належних їм ділянок теплових мереж від межі балансової належності до місця встановлення теплових лічильників теплопостачаючій організації.
Оскільки вказані норми припускають неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, інспекція зобов'язана була діяти згідно вимог п. 7 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»і прийняти рішення на користь суб'єкта господарювання.
Також зазначає, що між споживачами, які проживають в будинках по вул. Рівненській, 76, Коперника, 1, Степанська, 22, у відповідності до вимог законодавства, укладені Договори про надання населенню послуг з централізованого опалення, у яких чітко розділені поняття точки розподілу, в якій здійснюється передача саме послуги, та межі балансової належності. Дані докази були надані під час перевірки, але відображення в акті перевірки не знайшли.
Крім того, нарахування оплати за послугу теплопостачання по житловому будинку 76 по вул. Рівненська, як середнє значення за показаннями двох лічильників, то воно проводилося за клопотанням ЖБК «Південний»про проведення нарахувань за послуги централізованого опалення як ділення суми показань двох лічильників на площу всього будинку для забезпечення єдності розрахунків, що не суперечить, на думку позивача, чинному законодавству та задовольняє економічні потреби членів кооперативу.
Відтак, позивач не погоджується з результатами перевірки та просить скасувати Рішення № 286 від 5 жовтня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій КП «Костопількомуненергія»звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідача, представника позивача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що у період з 8 по 29 вересня 2010 року Інспекцією було проведено планову перевірку «КП «Костопількомуненергія», за результатами якої складено Акт №000425 від 29.09.2010р, а на його підставі винесено Рішення №286 від 05.10.2010р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у виді вилучення в доход держбюджету необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 11893 грн. 16 коп. та штрафних санкцій в розмірі 23786 грн. 32 коп.
Перевіркою виявлено, що позивач при нарахуванні плати за послуги з централізованого опалення для споживачів багатоповерхових будинків, які обладнані лічильниками, для покриття втрат теплової енергії при її доставці від межі балансової належності до точки розподілу по внутрішньобудинкових системах теплопостачання, застосовував до знятих показників лічильників спожитої теплової енергії коефіцієнти, що не передбачено Правилами надання послуг № 630 (630-2005-п)
.
Крім того, позивачем, в супереч вимогам законодавства, проводилося нарахування плати за послуги централізованого опалення будинку №76 по вул. Рівненській в м. Костополі, як середнього значення суми по показниках двох теплових лічильників (ТК3 та ТК4), а не окремо по кожному лічильнику (пропорційно площі, теплову енергію якої він обліковує).
Внаслідок порушення вимог п. 12 Правил надання послуг №630 (630-2005-п)
КП «Костопількомуненергія»за період з 15.10.2009 року по 19.04.2010 року була зайво нарахована плата населенню за послугу з централізованого опалення на суму 17119,45грн., а з урахуванням заборгованості станом на 01.09.2010 року необґрунтовано отримано - 11893,16грн.
Суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198 (1198-2007-п)
, які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та на які посилається позивач, не поширюються на мешканців багатоквартирних будинків, які не є власниками будівель, а є лише споживачами послуг з централізованого опалення. А термін «межа балансової належності»можна застосовувати лише до власника будинку.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується, що застосуванню, до спірних правовідносин, підлягають Правила надання послуг № 630 (630-2005-п)
, згідно пункту 12 яких, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
Відтак обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності застосування позивачем поправочних коефіцієнтів до показників теплових лічильників, встановлених в житлових будинках (не на межі балансової належності) по вул. Коперника, 1, Рівненській, 76 та Степанській, 22 в м. Костополі для компенсації втрат теплової енергії, оскільки це не передбачено Правилами надання послуг №630 (630-2005-п)
.
Нарахування позивачем плати за централізоване опалення будинку №76 по вул. Рівненській в м. Костополі, як середнього значення суми по показниках двох теплових лічильників (ТКЗ та ТК4), а не окремо по кожному лічильнику (пропорційно площі теплову енергію якої він обліковує), суперечить пункту 12 Правил надання послуг №630 (630-2005-п)
, оскільки ці лічильники стоять в різних під'їздах і, відповідно, режим використання теплової енергії також є різним. Розміщення лічильників у різних місцях, надавало реальну можливість позивачеві здійснювати нарахування плати за послуги опалення пропорційно використаному розміру теплової енергії.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач при нарахуванні плати за послуги з централізованого опалення для споживачів багатоповерхових будинків, які обладнані лічильниками, діяв з порушенням вимог діючого законодавства, що призвело до одержання ним необґрунтованої виручки у розмірі 11893, 16 грн. Відтак правомірним є оскаржуване рішення Дерінспекції з контролю за цінами у Рівненській області.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Костопількомуненергія»залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеному ст.ст. 237- 239 КАС України.
з оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша
Суддя О.В. Калашнікова