Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року

у справі № 2а-36357/09/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лозівський завод «Трактородеталь»

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Закрите акціонерне товариство «Лозівський завод «Трактородеталь»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі -відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000051600/0 від 17 лютого 2009 року та № 0000061600/0 від 17 лютого 2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано непідтвердженням належним чином експорту товару та, як наслідок, безпідставним застосуванням нульової ставки податку на додану вартість у відповідності до вимог статті 6 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), оскільки, вантажна митна декларація № 800000008/8/802718 від 27 жовтня 2008 року, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в жовтні 2008 року, не містять запису митного органу про вивезення товару за межі митної території України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року апеляційну скаргу ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь»задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення № 0000051600/0 від 17 лютого 2009 року та № 0000061600/0 від 17 лютого 2009 року визнано недійсними.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь»з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 109/16-007/00236033 від 12 лютого 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000051600/0 від 17 лютого 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 54 700,00 грн., та № 0000061600/0 від 17 лютого 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 547,50 грн. (6 575,00 грн. - основний платіж, 1 975,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР у зв'язку з неправомірним застосуванням нульової ставки податку на додану вартість по експортним операціям.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що у вантажній митній декларації № 800000008/8/802718 від 27 жовтня 2008 року відсутня відмітка про фактичне вивезення за межі митної території України товарів, оподаткованих за нульовою ставкою.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, та поставка (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту згідно з положеннями глав 31 -32 Митного кодексу України (92-15) за кошти або інші види компенсацій (винагороди).

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2002 року № 243 (243-2002-п) «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»встановлено, що для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням «3/8».

Відповідно до статті 195 Митного кодексу України вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Згідно із статтею 86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, факт вивезення товарів за межі митної території України за спірною вантажною митною декларацією № 800000008/8/8022718 від 27 жовтня 2008 року підтверджується, зокрема, листом Харківського головного регіонального управління «ПриватБанк» № 35.0.0.0.0/10-1-110 від 21 січня 2009 року та листом Харківської митниці № 18/01-799 від 29 січня 2009 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що наявність чи відсутність відмітки про фактичне вивезення товарів за межі митної території України не впливає на фактичний вивіз товарів, її наявність лише свідчить про додаткову перевірку факту вивозу, у зв'язку з чим відсутність такої відмітки не свідчить про невивезення товару за межі України, і не є порушенням митного законодавства та митного оформлення товарів. При цьому, для застосування нульової ставки податку на додану вартість достатнім є факт вивезення товарів, який засвідчений належним чином оформленою вантажною митною декларацією. А тому, оскільки, позивачем на підтвердження факту вивезення товарів надано належним чином оформлену вантажну митну декларацію, то ним правомірно до операцій з експорту товарів застосовано нульову ставку податку на додану вартість.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .