Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівКобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області

на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України (далі -УПФУ) у м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії,

У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії. Позивач зазначив, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати. Посилаючись на відмову відповідача проводити нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії у розмірі встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) , просив зобов'язати останнього нарахувати і виплатити вказану доплату до пенсії з 01 липня 2007 року, встановивши її в розмірі 440 грн.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов'язано УПФУ у м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_4 згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісяця за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та не враховано положення Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) .

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 (106а-91-п) місто Біла Церква Київської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату (ст. 39).

Дію вказаної норми статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V (489-16) .

Зупинення дії абзаців другого, третього, четвертого частини першої статті 39, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Судами встановлено, що на виконання статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу УПФУ у м. Білій Церкві Київської області щомісяця виплачувалися передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанцій з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (836-96-п) , яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

За таких підстав правильним є висновок судів щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) .

Разом з тим, стаття 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Між тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_4 згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід проводити на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн.

Проте, розмір мінімальної заробітної плати у вказаний період визначався Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) (зі змінами внесеними Законом України N 749-V від 15 березня 2007 року (749-16) ) та відповідно становив з 01 липня 2007 року 440 грн, а з 01 жовтня 2007 року 460 грн.

На зазначені порушення суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не виправив їх.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року скасувати, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_4 згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (489-16) за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню на підлягає.