Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівКобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними,

У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про зобов'язання провести перерахунок пенсії. Позивач зазначив, що з 22 грудня 2006 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (3723-12) . Вказує, що для призначення пенсії надала довідку Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про заробітну плату за останні 24 місяці роботи № 31426/10/05-018, проте відповідач нарахував їй пенсію без урахування середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та зменшив на 10 % надбавку за вислугу років. Вважає такі дії УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська протиправними, просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 22 грудня 2006 року з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2008 року, яку залишено без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року, позов задоволено Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо вилучення зі складу середньомісячної заробітної плати ОСОБА_4 при призначенні та перерахунку пенсії 10 відсотків винагороди за вислугу років та не включення в розрахунок пенсії середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити їй перерахунок та виплату пенсії починаючи з 22 грудня 2006 року з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами не взято до уваги положення частини 3 статті 33 Закону України «Про державну службу»та постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби»від 03 травня 1994 року № 283 (283-94-п) .

ОСОБА_4 у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Посилається на те, що пенсійні правовідносини регулюються статтями 37 та 371 Закону України «Про державну службу». Вказує, що матеріальна допомога на оздоровлення є складовою заробітної плати, з якої справлявся збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, на день звільнення вона отримувала заробітну плату з урахуванням винагороди за вислугу років 40 %, яка виплачувалась їй згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання»від 12 вересня 1997 року № 1013 (1013-97-п) .

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 працювала в Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області та звільнилась на пенсію з посади заступника начальника управління -начальника відділу розвитку інформаційної структури податкової служби управління інформатизації процесів оподаткування. З 22 грудня 2006 року позивач перебуває на обліку в УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію державного службовця, призначену згідно Закону України «Про державну службу» (3723-12) .

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час роботи в органах державної податкової служби позивач отримувала винагороду за вислугу років в розмірі 40%, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби»від 31 грудня 1996 року № 1592 (1592-96-п) .

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу»від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII (3723-12) ) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

04 лютого 2003 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»»від 16 січня 2003 року N 432-IV (432-15) , яким внесено зміни до зазначеного закону (3723-12) та доповнено його статтею 371, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом (3723-12) відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (432-15) - на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом (432-15) .

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 (865-2000-п) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV (432-15) «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» (3723-12) , визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

Враховуючи те, що згідно наказу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 31 грудня 1996 року № 40 ОСОБА_4 фактично отримувала перед звільненням з роботи та виходом на пенсію державного службовця зазначену винагороду за вислугу років в розмірі 40 % та з неї проводилась страхові відрахування, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зобов'язали Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська перерахувати пенсію з урахуванням зазначеної надбавки.

Що стосується позовних вимог про включення в розрахунок пенсії середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, то за змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці»(далі - Закон № 108/95-ВР (108/95-ВР) ) встановлено, що заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом (1058-15) , з яких згідно з цим Законом (1058-15) були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом (1058-15) , у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, висновок судів про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, є правильним, оскільки перевага має надаватись не положенням законів № 3723-XII (3723-12) та № 108/95-ВР (108/95-ВР) , які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин -стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.

Частиною першою статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.