Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих коштів

за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року,-

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої компенсації на дітей за 2002-2008 роки відповідно до п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області щодо невиплати щомісячної виплати у розмірі 50% мінімальної заробітної плати відповідно до п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 щомісячну виплату у розмірі 50% мінімальної заробітної плати відповідно до п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік у сумі 4884,32 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року змінено. Постановлено: в абзаці другому резолютивної частини постанови після слів «….Чорнобильської катастрофи» зазначити «за період з листопада 2003 року по грудень 2005 року включно, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. в сумі 8608,80 грн.». В абзаці третьому резолютивної частини після слів «….Чорнобильської катастрофи» зазначити «за період з листопада 2003 року по грудень 2005 року включно, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. в сумі 8608,80 грн.». Доповнено резолютивну частину абзацом четвертим наступного змісту: «Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області починаючи з 22 травня 2008 року перерахувати щомісячну допомогу на потерпілих дітей позивача за 2008 рік у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час виплати допомоги і сплатити різницю недоотриманих сум зазначеної допомоги. Вважати абзаци четвертий, п'ятий, шостий відповідно п'ятим, шостим, сьомим.».

Відповідач вважає, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права та просить їх скасувати і прийняти нове -про відмову у позові.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого його визнано інвалідом 3 групи Крім того, на утриманні позивача знаходяться неповнолітні діти: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, які є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому мають право на щомісячні виплати, передбачені пунктом 6 статті 30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що потерпілим дітям та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема:

щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на відповідний період виплати.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. відповідач не виконував вимоги пункту 6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо сплати позивачу 50 % мінімальної заробітної плати, але помилково задовольнив позовні вимоги про сплату вказаних щомісячних виплат за 2002-2005 роки, не врахувавши положень статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене і приймаючи до уваги те, що відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адмініст ративного суду, визна ченних статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої компенсації на дітей за 2002-2005 роки відповідно до п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягають за пропуском строку звернення до суду.

Правильним є висновок судів про те, що не підлягають задоволенню вимоги позивача у зобов'язанні управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області виплати недоотримані щомісячні виплати на дітей за 2006 рік, оскільки дія абзацу шостого статті 30 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України № 3235-IV від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік», який не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.

Зупинення дії положень статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Рішенням Конституційного Суду України N10-рп/2008 від 22.05.2008р. (v010p710-08) визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) зупинення дії положень статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачене п.п. 11 п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) .

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відмова відповідача щодо виплати щомісячної грошової допомоги є неправомірною за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та починаючи з 22.05.2008р., але помилково задовольнив вимоги за 2002-2005 роки, що є підставою для зміни рішення суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої компенсації на дітей за 2002-2005 роки відповідно до п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і прийняти в цій частині нову постанову -про відмову у позові.

Абзаци 3 та 4 викласти в такій редакції:

«Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячної виплати у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р.».

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну виплату у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., за відрахуванням виплачених сум».

У решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.