Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року, -

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Зазначала, що є матір'ю малолітньої дитини та відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте у 2007 році управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради виплачувало допомогу у розмірі, що не співвідноситься із законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просила стягнути.

Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 листопада 2008 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1896,42 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року це судове рішення залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка з січня 2007 року проводилася в розмірі меншому, ніж передбачено законом.

Суди першої та апеляційної інстанцій застосували до зазначених правовідносин статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якою право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною, а її розмір дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте висновок судів є передчасним з таких підстав.

Відповідно до положень статті 42 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Згідно зі статтею 43 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Оскільки статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у розмірі: з 1 квітня -525 гривень, з 1 жовтня -532 гривень, а прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у розмірі: з 1 квітня -463 гривень, з 1 жовтня -470 гривень, то суд першої інстанції неправильно визначив розмір допомоги, який підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього, суд першої інстанції ухвалив рішення, у якому обчислив та визначив конкретний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, належний до виплати позивачу, чим фактично виконав повноваження, покладені на управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради, чого робити був не вправі.

Апеляційний суд зазначених помилок не виправив.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції не встановлені обставини щодо статусу позивача як застрахованої особи та, відповідно, належна правова оцінка зазначеним обставинам не надана, а суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, то наведене є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради задовольнити частково.

Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.