к-17722/09-с Про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 18.05.2012 Прийняття

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Зазначала, що є матір'ю малолітньої дитини та відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте у період з лютого 2007 року по жовтень 2008 року управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради виплачувало допомогу у розмірі, що не співвідноситься із законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просила стягнути.

Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 23 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, встановленому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1896,40 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року це судове рішення залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування і має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка з лютого 2007 року проводилася в розмірі меншому, ніж передбачено законом.

Відповідно до положень статті 42 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Статтею 43 зазначеного Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Однак суд першої інстанції помилково застосував до зазначених правовідносин статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якою право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною, а її розмір дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, замість статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув та помилку суду першої інстанції не виправив.

Підпунктами 5, 7, 8 пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) статтю 13, частину 1 статті 15 та пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було змінено.

Згідно з новою редакцією частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до нової редакції пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Зазначені норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) Рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) не визнавались.

Підпунктом 12 пункту 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) , визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Таким чином, в період з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з моменту втрати чинності положень підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Отже, застосуванню підлягали розміри виплат, встановлені Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) , оскільки зміни до статей 13, 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми" були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) з 1 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились.

Враховуючи те, що відповідач в 2008 році виплачував допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку щодо правомірності дій відповідача в 2008 році.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 КАС України, -

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року скасувати.

Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 23 грудня 2008 року змінити.

Абзаци 2 і 3 резолютивної частини постанови викласти в такій редакції: «Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»: з1 квітня -525 гривень, з 1 жовтня -532 гривень, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року».