ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2012 року м. Київ К-27718/10
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області Беляка Ігоря Богдановича про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
В липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням сесії Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 21 травня 2006 року № 4 позивач була обрана секретарем Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області. Всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»26 травня 2008 року сільський голова с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області Беляк І.Б. скликав позачергову сесію сільської ради без обговорення порядку денного, без прийнятого рішення про створення лічильної комісії та провів її без кворуму (з 20 депутатів були присутні лише 10), на якій оголосив прийняте ним рішення про звільнення секретаря із займаної посади. З того часу позивача не допускали до робочого місця, позбавили можливості виконувати обов'язки секретаря сільської ради. Розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про проведення службового розслідування»від 4 липня 2008 року № 610 призначено службове розслідування терміном з 4 липня 2008 року по 3 вересня 2008 року. В зазначеному розпорядженні не зазначено які саме повноваження перевищила позивач, до складу комісії з проведення службового розслідування включені громадяни села. Розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про подання голови комісії по проведенню службового розслідування»від 9 липня 2008 року № 611 позивача відсторонено від виконання повноважень секретаря сільської ради та секретаря виконавчого комітету з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців»від 13 червня 2000 року № 950 (950-2000-п) . Всупереч вимогам статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про дострокове припинення повноважень секретаря Княжолуцької сільської ради» від 4 вересня 2008 року №630 ОСОБА_1 звільнено з роботи за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Просила з урахуванням уточнення позовних вимог визнати протиправними розпорядження сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області Беляка І.Б. «Про проведення службового розслідування»від 4 липня 2008 року № 610, «Про подання голови комісії по проведенню службового розслідування»від 9 липня 2008 року № 611, «Про дострокове припинення повноважень секретаря Княжолуцької сільської ради»від 4 вересня 2008 року №630; поновити позивача на займаній посаді секретаря Княжолуцької сільської ради; зобов'язати Княжолуцьку сільську раду виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 4 липня 2008 року по дату постановлення рішення судом з розрахунку 108,65 грн. за робочий день, станом на 12 лютого 2010 року за 365 робочих днів в сумі 39657,25 грн.; стягнути моральну шкоду з сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області Беляка І.Б. в сумі 30000 грн.; стягнути з відповідачів судові витрати.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними розпорядження сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області Беляка І.Б. «Про подання голови комісії по проведенню службового розслідування»від 9 липня 2008 року № 611 та «Про дострокове припинення повноважень секретаря Княжолуцької сільської ради»від 4 вересня 2008 року № 630. Постановлено ОСОБА_1 вважати звільненою з посади секретаря Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області з 26 березня 2009 року у зв'язку із закінченням повноважень. Стягнуто з Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 10 028,18 грн. Стягнуто з сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області Беляка І.Б. на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1100 грн. Стягнуто з Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області судові витрати в розмірі 1206,80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області та сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області Беляка І.Б. було залишено без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2010 року -без змін.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступні обставини.
Рішенням першої сесії Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 21 травня 2006 року № 4 ОСОБА_1 було обрано секретарем Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області п'ятого скликання.
Розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про проведення службового розслідування»від 4 липня 2008 року № 610 у зв'язку з виявленням чисельних порушень в роботі секретаря сільської ради та перевищення нею своїх повноважень з метою підтвердження фактів порушення законодавства призначено службове розслідування терміном з 4 липня 2008 року по 3 вересня 2008 року.
Розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про подання голови комісії по проведенню службового розслідування»від 9 липня 2008 року № 611 в зв'язку з проведенням службового розслідування позивача відсторонено від виконання від виконання повноважень секретаря сільської ради та секретаря виконавчого комітету терміном з 10 липня 2008 року по 3 вересня 2008 року.
Розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про дострокове припинення повноважень секретаря Княжолуцької сільської ради»від 4 вересня 2008 року №630 ОСОБА_1 звільнено з роботи за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до висновку службового розслідування комісії з проведення службового розслідування від 20 серпня 2008 року дії секретаря сільської ради та секретаря виконавчого комітету Княжолуцької сільської ради ОСОБА_1 з підроблення рішень сесії виконкому є такими, що здійснені всупереч та з перевищенням повноважень, передбачених нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР) , Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2493-14) , Закону України «Про нотаріат» (3425-12) ; зазначені дії секретаря сільської ради та секретаря виконкому Княжолуцької сільської ради ОСОБА_1 можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 364, 366, 367 Кримінального кодексу України; рекомендовано сільському голові вирішити питання про звільнення секретаря сільської ради та секретаря виконкому Княжолуцької сільської ради ОСОБА_1 із займаної посади.
Рішенням загальних зборів громадян від 24 серпня 2008 року вирішено достроково припинити повноваження секретаря сільської ради та виконкому ОСОБА_1 та звільнити її за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України з 4 вересня 2008 року.
Розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про дострокове припинення повноважень секретаря Княжолуцької сільської ради»від 4 вересня 2008 року №630 з урахуванням змін, внесених розпорядженням сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області від 30 жовтня 2008 року № 726а на виконання рішення загальних зборів громадян села від 24 серпня 2008 року здійснено запис до трудової книжки ОСОБА_1 про дострокове припинення її повноважень за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України та частини 2 статті 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка передбачає повноваження сільського, селищного, міського голови, сільський голова, зокрема, видає розпорядження у межах своїх повноважень (пункт 20).
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що сільський голова с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області як керівник установи, в якій працювала позивач, при виданні розпорядження «Про проведення службового розслідування»від 4 липня 2008 року № 610 діяв в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців»від 13 червня 2000 року № 950 (950-2000-п) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) службове розслідування проводиться з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником державного органу, в якому працює службовець.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправним розпорядження сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про подання голови комісії по проведенню службового розслідування»від 9 липня 2008 року № 611, оскільки сільський голова не мав права видавати зазначене розпорядження про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою без подання голови комісії з проведення службового розслідування. Суб'єкт владних повноважень не надав доказів щодо наявності подання голови комісії з проведення службового розслідування (обов'язок доказування, передбачений статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання про обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з частиною 5 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про визнання протиправним розпорядження сільського голови с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області «Про дострокове припинення повноважень секретаря Княжолуцької сільської ради»від 4 вересня 2008 року №630, оскільки повноваження секретаря сільської ради можуть бути припинені на підставі рішення сільської ради, а не рішення загальних зборів громадян села чи розпорядження сільського голови.
За приписами частини 2 статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов в частині поновлення позивача на посаду секретаря Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області не підлягає задоволенню, оскільки Постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2008 року № 754-VI (754-17) призначено позачергові вибори депутатів Княжолуцької сільської ради та Княжолуцького сільського голови, які відбулися 15 березня 2009 року, тому повноваження депутатів попереднього скликання закінчились в день першої сесії ради нового скликання 26 березня 2006 року, рішенням першої сесії Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 26 березня 2009 року № 3/1/2009 секретарем Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області шостого скликання було обрано Проціва І.І.
При цьому у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, а не шляхом лише визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень про незаконне звільнення позивача.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Поряд з цим, суд першої інстанції помилково, по-перше, поклав обов'язок відшкодування судових витрат на Княжолуцьку сільську раду та, по-друге, стягнув на користь позивача судові витрати в розмірі 1206,80 грн. без документального підтвердження їх сплати позивачем. В матеріалах справи є лише квитанція про сплату витрат на правову допомогу в розмірі 600 грн. (а.с.204).
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590 (590-2006-п) (в редакції, чинній на час ухвалення постанови суду першої інстанції) передбачено, що граничний розмір компенсації витрат в адміністративних справах, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень у випадку, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Оскільки згідно протоколу судового засідання представник позивача адвокат ОСОБА_4 був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції п'ять днів (10, 26 листопада, 10 грудня 2009 року та 25 січня, 12 лютого 2010 року), а мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2010 року встановлена у розмірі 869 грн., то відшкодуванню витрат на правову допомогу підлягає 217,25 грн.
Апеляційний суд зазначених помилок не виправив.
Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
При цьому відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України при зміні судового рішення суду першої інстанції, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року скасувати.
Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2010 року змінити.
Викласти абзац четвертий резолютивної частини постанови у такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області з 4 липня 2008 року та вважати звільненою із зазначеної посади з 26 березня 2009 року у зв'язку із закінченням повноважень».
Викласти абзац шостий резолютивної частини постанови у такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 217,25 грн. (двісті сімнадцять гривень 25 копійок) на відшкодування витрат на правову допомогу та 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) на відшкодування судового збору».
В решті постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2010 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В. Судді Амєлін С.Є. Кобилянський М.Г.