колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником бойових дій та має відповідний статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) . Відповідно до положень статті 12 цього Закону йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте грошова допомога виплачувалася позивачу не в повному розмірі. Просив визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області щодо застосування при виплаті щорічної разової грошової допомоги за 2007, 2008 роки положень законів України про державний бюджет на відповідні роки; стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн.; за 2008 рік в розмірі 2095,00 грн.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007, 2008 роки в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) . Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн.; за 2008 рік в розмірі 2095,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області задоволено частково. Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2008 року скасовано в частині стягнення з відповідача коштів. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу за 2007, 2008 роки відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. В решті постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2008 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

У 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі 280 грн. з врахуванням обмежень, встановлених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними.

Підпунктом «б»підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) , частину 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»від 12 березня 2008 року № 183 (183-2008-п) установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги учасникам бойових дій, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) , здійснюється у розмірі 310 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) положення підпункту «б»підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов в частині стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007, 2008 роки, виходили з того, що рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 (v020p710-04) визнано неконституційними положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) -положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) -положення підпункту «б»підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) , тому відповідач повинен компенсувати різницю між сумами фактично виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007, 2008 роки та належної йому відповідно до положень частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , а положення підпункту «б»підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) -з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) , які відповідно до положень частини 1 статті 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі. Якщо суб'єкт владних повноважень виплатив грошову допомогу під час дії зазначеної норми Закону, то після прийняття рішення Конституційним Судом України у нього не виникло додаткових зобов'язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги.

Суд першої інстанції в ухваленому рішенні встановив, що як вбачається з листа управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 27 червня 2008 року № 2573/06 позивачу щорічна разова грошова допомога за 2007, 2008 роки була виплачена відповідачем до 5 травня 2007 року в розмірі 280 грн. та до 5 травня 2008 року в розмірі 310 грн., тобто до постановлення Рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) , а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007, 2008 роки не було.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області задовольнити частково.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.