к-146/10-с Про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії - 15.05.2012 Прийняття

розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та Прокуратури міста Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2008 року у справі № 6/250 за позовом Приватного підприємства «Експо-Пайп»до: 1) Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, 2) Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, за участю Прокуратури Голосіївського району м. Києва про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії, -

У листопаді 2007 року Приватне підприємство «Експо-Пайп»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, Головного управління державного казначейства України у місті Києві про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в місті Києві на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1 292 418,50 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок Приватного підприємства «Експо-Пайп»та зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання рішення суду, надати Головному Управлінню державного казначейства у місті Києві висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих Приватним підприємством «Експо-Пайп».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2008 року вимоги позивача задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання рішення суду, надати Головному Управлінню державного казначейства у місті Києві висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно податкових декларацій з податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих Приватним підприємством «Експо-Пайп»та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині з мотивів необґрунтованості позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 та Прокуратура міста Києва подали касаційні скарги, в яких скаржники просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважають, що оскаржувані судові рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно декларацій з податку на додану вартість Приватне підприємства «Експо-Пайп»протягом травня 2004 року - квітня 2005 року мало від'ємне значення з податку на додану вартість. Загальна сума податку на додану вартість яка не була відшкодована позивачу на розрахунковий рахунок у банку, складала 1752833,00 грн.

В результаті зменшення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, яка була ним заявлена, сума податку на додану вартість, яка не відшкодована позивачу, складала 1292418,50 грн., що підтверджується даними податкової декларації за звітний податковий період.

Позивач надавав ДПІ у Голосіївському районі міста Києва податкові декларації з податку на додану вартість з зазначенням в них сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та надавав відповідні Розрахунки експортного відшкодування.

Задовольняючи позов в частині стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на рахунок позивача, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Матеріалами справи підтверджено наявність належної позивачу суми бюджетного відшкодування за звітний податковий період та подання всіх необхідних для здійснення відшкодування документів, що передбачені положеннями чинного законодавства України.

Разом з тим, у разі підтвердження правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість, що в даному випадку обґрунтовано встановлено судами попередніх інстанцій, та ненадання податковим органом висновків органу Державного казначейства про бюджетне відшкодування такого податку порушені права платника податку підлягають захисту шляхом стягнення відповідної суми з Державного бюджету України на користь такого платника податку.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи справу в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати висновок про відшкодування податку на додану вартість органу державного казначейства, помилково не звернули уваги на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає його змісту, оскільки порушені права позивача підлягають захисту шляхом стягнення бюджетної заборгованості.

А відтак, рішення судів попередніх інстанцій у цій частині є помилковими, оскільки провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, підлягало закриттю, у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Оскільки позивачем було обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині. В той же час, в іншій частині рішення судів є законними, а тому мають бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційні скарги задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2008 року у справі №6/250 в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва надати Головному Управлінню державного казначейства у місті Києві висновки на бюджетне відшкодування сум від'ємного значення податку на додану вартість скасувати із закриттям у цій частині провадження у справі.

В решті рішення судів залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.