Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судових засідань: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Мангуст Донецьк"

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року

по справі № 2-а-23527/10/0570

за позовом Приватного підприємства "Мангуст Донецьк"

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Приватне підприємство "Мангуст Донецьк" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року у даній справі позов задоволено та визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що у період з 11.08.2010 по 27.08.2010 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проводилася документальна невиїзна перевірка ПП "Мангуст Донецьк" з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ПП "Форт А" за період січень-квітень 2010 року, за результатами якої встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), що спричинило заниження податку на додану вартість на 169987грн.

В результаті відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0, яким визначено податкове зобов'язання на суму 254980,5 грн. у тому числі за основним платежем 169987 грн. та штрафними санкціями 84993,5 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що акти виконаних робіт, виконавцем ПП "Форт-А" замовнику ПП "Мангуст Донецьк" не містять передбачені чинним законодавством України відомості про господарську операцію, і як наслідок, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених ст. 2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про наявність ознак нікчемності спірних господарських зобов'язань, враховуючи те, що у ПП "Форт-А" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності основних фондів, управлінського та технічного персоналу, обладнання та пристроїв для охорони об'єктів, транспортних засобів. Операції між ПП "Форт-А" та ПП "Мангуст Донецьк", на думку апеляційного суду, не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Як встановлено окружним адміністративним судом, акти приймання-передачі виконаних робіт містять посилання на відповідні об'єкти охорони, згідно додаткових угод №1 від 04.01.2010, №2 від 01.02.2010, №3 від 01.03.2010, №4 від 01.04.2010, в яких, зокрема наведено перелік об'єктів охорони, які приймав під фізичну охорону ПП "Форт-А" як виконавець за договором від 04.01.2010 року № 16/04-01/10.

Відображення в актах виконаних робіт об'єктів, відповідає переліку об'єктів, взятих під охорону ПП "Форт-А", зазначених в додаткових угодах до договорів та графіку виходів працівників на пости охорони вказаних об'єктів.

Факт сплати ПП "Мангуст Донецьк" за отримані послуги підтверджується матеріалами перевірки, зокрема сторінкою 9 Акту де зазначено, що станом на 22.07.2010 року дебіторська/кредиторська заборгованість між сторонами відсутня. Крім того, з банківських виписок, що містяться у матеріалах справи, вбачається, що позивачем повністю сплачено грошові кошти за надані послуги з боку ПП "Форт-А".

Надані до матеріалів справи податкові накладні, виписані ПП "Форт А" на адресу ПП "Мангуст Донецьк" за спірний період, які за змістом та формою є первинними документами у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський податкового облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та містять інформацію про здійснену господарську операцію. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди. Зазначені обставини відображені в акті перевірки податного органу від 31.08.2010 № 1476/23-2/34384974.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, позивачем до податкового органу було надано договори на охорону об'єктів та надання послуг реагування, декларації з податку на додану вартість за січень квітень 2010 року, податкові накладні за спірний період, акти здачі приймання виконаних робіт за січень квітень 2010 року, копії виписок банку, реєстри податкових накладних, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами" за період з 01.01.10 по 22.07.10. Вказані документи також були надані позивачем до суду та досліджені у судовому засіданні.

Законодавче визначення поняття "первинний документ" закріплене положеннями ст. 1 "Визначення термінів" Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 (996-14) , відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас ч.1, 2 ст. 9 Закону N 996-XIV, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Встановлено, що правильність відображення спірних господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача відповідачем не оспорюється.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, правильним є висновок окружного суду, що відповідачу було надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про наявність відповідних господарських операцій між ПП "Мангуст Донецьк" та ПП "Форт А" та їх фактичне виконання.

При цьому, приймаючи рішення у справі, судом першої інстанції було обґрунтовано прийняті до уваги копія свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Форт-А" серії А00 №744357 (стосовно фактичного існування даного контрагента), копія свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ПП "Фотр-А" № 100166496 від 03.07.2008 (стосовно правомірності та правоспроможності видачі податкових накладних), копія ліцензії, видана Міністерством внутрішніх справ України ПП "Форт-А" на надання послуг, пов'язаних з охороною, серія АВ № 472482, строк дії ліцензії з 28.05.09 по 30.10.11 (стосовно правової обґрунтованості та можливості надання послуг, пов'язаних з охороною).

Крім того, окружним судом були досліджені копії трудових угод, укладених між громадянами України та ПП "Форт-А" відповідно до яких працівники (громадяни України) брали на себе обов'язок надавати послуги (виконувати роботи) по здійсненню охорони об'єктів, визначених роботодавцем ПП "Форт-А", що в свою чергу свідчить про наявність трудових ресурсів на підприємстві, необхідних для надання послуг з охорони об'єктів на користь ПП "Мангуст Донецьк".

Матеріалами справи також підтверджується фактичне надання послуг з охорони та послуг реагування з боку ПП "Мангуст Донецьк" (у тому числі з використанням ПП "Форт-А") третім особам, зокрема листами банків, з яких вбачається, що послуги по охороні об'єктів за період з 01.01.10 по 01.07.10 надані в повному обсязі, претензій за надані послуги немає, заборгованість по оплаті послуг з охорони відсутня.

Матеріалами та встановленими обставинами справи підтверджується намір Позивача на отримання економічного ефекту (прибутку), а також підтверджується фактичне отримання прибутку від господарської діяльності (від послуг з охорони об'єктів та послуг з реагування третім особам з боку ПП "Мангуст Донецьк" та ПП "Форт-А").

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки окружний адміністративний суд прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання позивачу, то правильним є також висновок щодо безпідставності застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Мангуст Донецьк" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року по справі № 2-а-23527/10/0570.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена у повному обсязі 18.05.2012р.