Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 17.06.2010 по справі № 2а-4317/2009 (22ц-1776/2010)

за позовом ОСОБА_4

до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної

державної адміністрації м. Севастополя

про зобов'язання вчинити певні дії, -

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту зробити виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.06.2008 по 25.08.2009 в сумі 5 174,00 грн.

Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 09.11.2009 позовні вимоги задоволено.

Апеляційний суд рішенням від 17.06.2010 судове рішення першої інстанції скасував та позовні вимоги задовольнив частково: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.06.2008 по 31.12.2008 в сумі 2 412,30 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивача просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має сина, який народився 25.08.2006, знаходиться на обліку у відповідача як особа, застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення і порядок виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтями 3, 13- 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом (2811-12) має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому ст. 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня -526,00 гривень, з 01 квітня -538,00 грн., з 01 липня -540, 00 грн., та з 01 жовтня -557, 00 грн.

Пунктом 23 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до статей 13, 15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) були внесені зміни, які вступили в силу з 01.01.2008. Так, згідно нової редакції ч. 1 cт. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,00 грн. Також, із зазначеного Закону (2811-12) були виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до змін, внесених до п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008 надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення п. 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Отже, у 2008 році відповідач при здійсненні виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до чинного на той час законодавства, а тому підстави для визнання його дій неправомірними і, як наслідок, покладення на нього обов'язку здійснити виплату певних сум, відсутні.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність прав у позивача в період з 01.06.2008 по 25.08.2009 на нарахування та виплату позивачу недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, оскільки таке право у позивача в 2008 році було відсутнє у зв'язку із дією положень пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , а в 2009 році - норми ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" є чинними та не визнавались неконституційними.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність прав у позивача в період з 01.06.2008 по 31.12.2008 на нарахування та виплату позивачу недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, оскільки таке право у позивача в 2008 році було відсутнє у зв'язку із дією положень пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (1058-15) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На дійсний час є чинним порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (1751-2001-п) .

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що оскільки норми ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" є чинними та не визнавались неконституційними, то позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але судами порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вбачаються підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 17.06.2010 по справі № 2а-4317/2009 (22ц-1776/2010) скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.