Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 по справі 2а-63/10/419

за позовом ОСОБА_4

до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської

районної у м. Дніпропетровську ради

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -

У березні 2009 року гр. ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення зробити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з червня 2007 року по грудень 2008 року, недоплачену допомогу при народженні дитини, а також зобов'язати відповідача у майбутньому здійснювати нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Судом першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та позовні вимоги задовольнити.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має доньку, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення і порядок виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтями 3, 13- 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 14 Закону визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому ст. 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня -434,00 грн., з 01 квітня -463,00 грн., з 01 жовтня -470,00 грн.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (489-16) , було зупинено дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07) п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що з 09.07.2007 по 31.12.2007 при визначенні розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" застосовується розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановлений ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Водночас суди відповідно до вимог ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України дійшли правильного висновку про те, що порушене право позивача у період з липня 2007 по грудень 2007 не підлягає захисту з врахуванням того, що останнім пропущено строк на звернення до суду, а саме, позивач звернулась до суду 10.03.2009, тобто поза річний строк без визначення поважних причин пропуску такого строку.

Подібні відносини склалися і у 2008 році. Однак, п. 23 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до статей 13, 15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) були внесені зміни, які вступили в силу з 01.01.2008. Так, згідно нової редакції ч. 1 cт. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,00 грн.

У відповідності до змін, внесених до п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008 надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення п. 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Отже, у 2008 році відповідач при здійсненні виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до чинного на той час законодавства, а тому підстави для визнання його дій неправомірними і, як наслідок, покладення на нього обов'язку здійснити виплату певних сум, відсутні.

Судами правильно застосовано закон і при вирішенні справи в частині охоплення позовними вимогами питання щодо зобов'язання відповідача у майбутньому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до cт. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та судових витрат, оскільки захист прав здійснюється у разі їх порушення (ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), а судові витрати, за загальним правилом, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (зокрема, ч. 1 ст. 5, статті 87, 90, 94, 97, 98, 160, 161, 163, 168 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 по справі 2а-63/10/419 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.