к-55747/09-с Про скасування податкових повідомлень-рішень - 15.05.2012 Прийняття

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Стакі-Рейл»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області (далі -відповідач) задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення № 0000632340/0 від 11 грудня 2006 року, № 0000632340/2 від 13 березня 2007 року та № 0000632340/3 від 23 травня 2007 року в частині донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 121 088,00 грн. основного платежу та 24 218,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року та прийняття нового рішення -про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ «А.Стакі-Рейл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої складено акт № 126/23-10/32875993 від 01 грудня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000632340/0 від 11 грудня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 145 306,00 грн. (121 088,00 грн. -основний платіж, 24 218,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення -без змін. Також, прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000632340/2 від 13 березня 2007 року та № 0000632340/3 від 23 травня 2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.2.1, 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) у зв'язку із завищенням амортизаційних відрахувань та безпідставним віднесенням до складу валових витрат нарахованих роялті та паушального платежу згідно з ліцензійним договором від 06 липня 2005 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та власниками деклараційних патентів № 1181 на корисну модель «Викружка обода залізничного колеса», № 1182 на корисну модель «Профіль обода залізничного колеса»укладено ліцензійний договір від 06 липня 2005 року, відповідно до умов якого передбачено паушальний платіж в розмірі 100 000,00 грн. та роялті в розмірі 1,5 процента від вартості реалізації одного вагонокомплекту.

При цьому, як встановлено судами, позивач здійснює виготовлення комплектів для модернізації візків вантажних вагонів (блок ковзуна) та безпосередньо застосовує вказані корисні моделі в господарській діяльності.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1.30 статті 1 Закону № 334/94-ВР роялті -це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону № 334/94-ВР до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Оскарження рішень податкових органів, прийнятих на підставі експертних висновків Міністерства України у справах науки і технологій, провадиться платниками податку в загальному порядку.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач посилався на лист Міністерства освіти та науки України № 15/15-758 від 22 травня 2008 року, однак експертного висновку ДПІ у Малинському районі Житомирської області надано не було.

Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за групами. При цьому, до першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; до другої групи -автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; до третьої - будь-які інші основні фонди, не включені до першої, другої та четвертої груп; до четвертої -електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що стелаж, стіл металевий, стелаж подвійний для зберігання матеріалів, стелаж одинарний для зберігання матеріалів, стіл для лабораторії, шафи для одягу, шафа для зберігання документів, газовий повітронагрівач, конвектор, нутромір мікрометричний правомірно віднесено позивачем до другої групи основних фондів. Крім того, як встановлено судами, рейки шляхів маніпулятора лінії аустемперизації, введені в експлуатацію 01 червня 2005 року, не є структурним компонентом будівлі або споруди, а є структурним елементом маніпулятора лінії аустемперизації, у зв'язку з чим обґрунтовано віднесено позивачем до третьої групи, а не до першої групи основних фондів.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .