колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року,

В липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 14 жовтня 1986 року по 30 жовтня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державної пенсії. Факт роботи позивача з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується, зокрема, копією наказу Костянтинівської автобази від 13 жовтня 1986 року № 119, а також посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році від 1 лютого 1995 року НОМЕР_1. 22 квітня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Проте відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження. Просив визнати незаконним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області від 1 липня 2008 року про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнати позивача особою, яка має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та призначити йому пенсію за віком з дня звернення - 22 квітня 2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області від 1 липня 2008 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за його заявою від 22 квітня 2008 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за його заявою від 22 квітня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2008 року -без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, що підтверджується посвідченням від 1 лютого 1995 року НОМЕР_1. 22 квітня 2008 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач відповідно до рішення від 1 липня 2008 року відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження.

Відповідно до положень частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсійний вік, встановлений для одержання державних пенсій, зменшується на 10 років.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про те, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дає право користуватися пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) , у тому числі й призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Надані ОСОБА_1 документи, оригінали яких зберігаються в його пенсійній справі, підтверджують, що позивач перебував в зоні відчуження (м. Чорнобиль) у відрядженні в період з 14 жовтня 1986 року по 30 жовтня 1986 року, тобто більше ніж 5 днів, тому він має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є незаконним.

У поданій відповідачем касаційній скарзі фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо перебування позивача у відрядженні в зоні відчуження (м. Чорнобиль) з 14 жовтня по 30 жовтня 1986 року, не оспорюються.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.