Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі № 2а-5231/09/0270 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправною та скасування державної реєстрації, -

У грудні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", в якому просив визнати протиправною і скасувати державну реєстрацію 80/100 частки будівлі недобудованого головного виробничого корпусу в АДРЕСА_1, як нерухомого майна від 21.10.2008 р. та від 26.03.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Хмільницького міськрайонного суду від 24.09.2008 р. по справі №2-1163 був визнаний дійсним договір купівлі продажу в простій письмовій формі приміщення недобудованого м'ясокомбінату в АДРЕСА_1, укладений 3 вересня 2008 року між фізичною особою ОСОБА_2 та СТОВ "Надбужанське" та визнано за ОСОБА_2 право власності на вказане майно.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції та закрите провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", в якому просив визнати протиправною і скасувати державну реєстрацію 80/100 частки будівлі недобудованого головного виробничого корпусу в АДРЕСА_1, як нерухомого майна від 21.10.2008 р. та від 26.03.2009 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції розглянув справу по суті позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст.3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Апеляційним судом вірно встановлено, що предметом даного позову є скасування державної реєстрації на частку будівлі недобудованого головного виробничого корпусу, щодо права власності на який існує спір.

Позивачем не були оскаржені дії чи бездіяльність державного реєстратора або рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, даний спір не може бути предметом судового розгляду в розумінні положень ч. 1 ст. 17 КАС України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав розглядати справу в порядку адміністративного судочинства та необхідність закриття провадження у справі згідно ст. 155, 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.