Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009

у справі № 2-а-69/08

за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

до ОСОБА_2

про примусове стягнення активів

Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (далі по тексту -позивач, Крижопільська МДПІ) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту -відповідач, ОСОБА_2.) про примусове стягнення активів у рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачка стала набувачем спадкового майна на суму 16428,00 грн., а саме жилого будинку з господарчими будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1. Спадкове майно відповідачка отримала від померлої ОСОБА_3, та не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеню споріднення.

На забезпечення стягнення з відповідача податку, як фізичної особи, що отримала дохід, позивач направив ОСОБА_2 податкове повідомлення-рішення від 23.03.2006 №0001461700/0 про визначення суми її податкового зобов'язання 2135,64 грн., тобто за ставкою 13% із загальної суми 16428,00 грн., отриманого відповідачкою майна.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з приписів статті 99 КАС України, яка зазначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк; якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень; для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 11.01.2008, що не є порушенням законодавства, оскільки строки давності та їх застосування передбачені статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та становлять 1095 днів.

Отже, з урахуванням приписів частин 1, 2 та 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з адміністративним позовом про примусове стягнення активів у рахунок погашення податкового боргу складає не рік, а 1095 днів (3 роки).

Судами вказана обставина залишена без уваги.

Відповідно до пункту 1.20.4 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-ІV відповідачка не є членом сім'ї померлої особи, тому згідно до вимог пункту 13.2.2 статті 13 цього ж Закону, при отриманні спадщини, позивачка, як спадкоємець, що не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеню споріднення -повинна сплачувати податок відповідно пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до будь якого об'єкта спадщини.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не є членом сім'ї померлої спадкодавиці ОСОБА_3 першого ступеня спорідненості, то отримана нею спадщина у вигляді жилого будинку з господарчими будівлями на суму 16428,00 грн. підлягає оподаткуванню за ставкою 13% від об'єкту оподаткування, тобто на суму 2135,64 грн.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009 скасувати.

Постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з ОСОБА_2 суму податкового зобов'язання з податку фізичних осіб в розмірі 2135,64 грн.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова