Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.

Головчук С.В.

Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2012р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012р. у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим до ОСОБА_4 про стягнення надмірно сплачених сум,

В червні 2011р. управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим звернулось до суду з адміністративним позовом (з врахуванням заяви №12041/09-5 від 12.10.2011р.), в якому просило стягнути з ОСОБА_4 1418,26 грн. переплати пенсії на підставі ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2012р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012р., в задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що оскільки обов'язок щодо перевірки правильності оформлення заяви та довідки про заробітну плату, які подаються особою до органу, що призначає пенсію, покладений на цей орган, а позивачем не було надано доказів того, що заява від 15.12.2003р. без підпису та довідка про заробіток для обчислення пенсії, на підставі яких був здійснений перерахунок пенсії, подані саме відповідачем, то застосування позивачем статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» безпідставне.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати й прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 10.04.1989 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим з заявою, згідно з якою та на підставі доданих документів їй призначена пенсія по інвалідності.

В подальшому, Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим прийнято рішення про призначення відповідачу пенсії за віком з 01.01.2004 року довічно.

Вказане рішення прийнято на підставі наступних документів:

- заяви від імені ОСОБА_4 про здійснення перерахунку пенсії по стажу, датованої 08.12.2003р.;

- заяви від 15.12.2003р. про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та здійснення перерахунку пенсії по заробітній платі (яка не містить підпису ОСОБА_4);

- довідки №1501009 від 21.02.2004р. про заробіток для обчислення пенсії, виданої на ім'я ОСОБА_4, в якій зазначено, що остання дійсно працювала за сумісництвом на посаді заступника директора комерційної фірми «Штамп Плюс»з 01.06.1989р. по 28.07.1993р.

14.03.2007р. Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим було прийнято рішення, оформлене протоколом №121301/11, про утримання з пенсії ОСОБА_4 переплати в сумі 8856,39 грн. згідно ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по 20% щомісячно з 01.04.2007р. до повного погашення й залишок недоутриманої пенсії склав 1418,26грн.

Підставами для прийняття такого рішення стало виявлення Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим факту надмірної сплати ОСОБА_4 пенсії за період з 01.01.2004р. по 28.02.2007р. у зв'язку з наданням нею разом із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком довідки від 21.02.2004р., яка не відповідає вимогам додатку 1 до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005р. №22-1 (z1566-05) , оскільки не має відомостей про щомісячну заробітну плату (не оформлена в розрізі місяця).

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14.03.2007 №121301/11 про утримання переплати пенсії ОСОБА_4 оскаржене не було.

Проаналізувавши наведені обставини справи в сукупності з положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (z1566-05) (який передбачає, що орган, який призначає пенсію, при прийнятті документів зобов'язаний перевірити правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснити попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевірити правильність копій відповідних документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розходження; видати пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі; та має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження й обґрунтування того, що переплата пенсії ОСОБА_4 відбулась саме з її вини, як пенсіонера, адже з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 15.12.2003р. вона не зверталась (на заяві її підпис відсутній) й жодних довідок про заробіток для обчислення пенсії, виданих комерційною фірмою «Штамп Плюс», не подавала, що виключає застосування приписів ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте, суд касаційної інстанції вказує на таке.

За змістом ч.1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Проаналізувавши вказані норми, слід констатувати, що останні визначають як підставу для повернення надміру виплачених сум пенсій, окрім зловживань з боку пенсіонера, й подання страхувальником недостовірних даних, однак суди попередніх інстанцій на таку підставу уваги не звернули й не надали в цьому контексті правової оцінки обставинам справи.

Крім того, суди взагалі не досліджували питання дотримання строків звернення з позовом до суду, передбачених ст. 99 КАС України, та наслідків в разі пропуску такого строку (ст. 100 КАС України), незважаючи на встановлення ними того, що 14.03.2007р. Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим було прийнято рішення про утримання з пенсії ОСОБА_4 переплати згідно ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи наведене, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2012р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012р. слід скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2012р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.