к-4769/09-с Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - 10.05.2012 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Первомайськ-Агро») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту -відповідач, Лозівська ОДПІ м. Маріуполя) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 27.08.2007 №0000212310/0, від 07.11.2007 №00002122310/0, №0000332328/1, від 15.01.2008 №0000212310/2, №0000332328/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008, позов задоволено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.03.2007, за результатами якої був складений акт перевірки від 13.08.2007 № 785/23-201/32359066.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимоги п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 4 ст. 144 ЦК України.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 27.08.2007 №0000212310/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 833,00 грн., від 27.08.2007 №0000222310/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 48665,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21050,00 грн. (загальна сума податкового зобов'язання 69715,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням Лозівської ОДПІ у Харківській області від 02.11.2007 № 10725/10/25-005 податкове повідомлення-рішення від 27.08.2007 №0000212310/0 залишено без зміни, податкове повідомлення-рішення від 27.08.2007 №0000222310/0 скасовано в частині визначення податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 10939,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ на суму 2187,00 грн., в іншій частині визначення податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 37726,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ на суму 18863,00 грн. податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення та відповідно видані податкові повідомлення-рішення від 07.11.2007 №0000212310/1 на суму 833,00 грн. та від 07.11.2007 №0000332328/1, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем у сумі 37726,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18863,00 грн.

За результатами розгляду повторної скарги ТОВ «Первомайськ-Агро»на податкові повідомлення-рішення від 27.08.2007 №0000212310/0, від 07.11.2007 №0000212310/1, №0000332328/1, ДПА у Харківській області прийнято рішення від 28.12.2007 №5025/10/25-103, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області від 27.08.2007 №0000212310/0 (від 07.11.2007 №0000212310/1), від 07.11.2007 №0000332328/1, а скаргу позивача - без задоволення. 15.01.2008 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення за № 0000212310/2, 30000332328/2 на таку ж суму податкового зобов'язання як із дріб'ю 1.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2004 між позивачем та ПП «Об'єднана елеваторна компанія»був укладений договір консультаційно-сервісного обслуговування №22/04-с, згідно якого ТОВ «Первомайськ-Агро», як Замовник доручало Виконавцю - ПП «Об'єднана елеваторна компанія», а останній зобов'язувався здійснювати для замовника консультаційно-сервісне обслуговування підприємницької, фінансової, адміністративно-господарської, корпоративної та іншої діяльності Замовника. Також до цього договору було укладено додаткові угоди №1 від 23.06.2004, відповідно до якої вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику відповідно до умов наведеного договору складає 5000,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн., №2 від 1.01.08.2005, відповідно до якої вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику відповідно до умов наведеного договору складає 10 000,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 1666,67 грн. та № 1-03/06 від березня 2006 року, відповідно до якої вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику відповідно до умов наведеного договору складає 18 500,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 3 083,33 грн.

Положення вказаного договору та додаткових угод до нього є дійсними, оскільки вони не визнані недійсними, у встановленому законом порядку.

Наведені документи є доказами того, що витрати по придбанню ТОВ «Первомайськ-Агро»сервісно-консультаційних послуг, зокрема у спірний період, пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки ці послуги, придбані ним на підставі дійсних договорів, укладених у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (виконати роботу, надати послугу тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З метою виконання зобов'язань за договором (п.3.4 договору), ТОВ «Первомайськ-Агро»за липень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-березень 2007 року отримало від ПП «Об'єднана елеваторна компанія»сервісно-консультаційні послуги на суму 297000,00 грн., у т. ч. ПДВ - 49499,98 грн., що підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи податковими накладними, звітами про хід виконання договору консультаційно-сервісного обслуговування № 22/04-с від 05.01.2004 та виписками з банку.

Отже, суди дійшли висновку про те, що витрати на сервісно-консультаційні послуги здійснені позивачем у зв'язку з проведенням ним господарської діяльності, а саме з метою виконання своїх зобов'язань за договором №24/04-с від 05.01.2004, що підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт за спірний період.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є акти здачі-прийому виконаних робіт за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема містить зміст господарської операції, а саме: сервісне обслуговування. Вказаний акт підписано особами, що брали участь при його складанні і дають змогу їх ідентифікувати.

Обсягом господарської операції в даному випадку є вартість виконаних робіт.

Вартість виконаних послуг, визначена відповідно до пункту 4.1 додаткових угод № 1 від 23.06.2004, № 2 від 01.08.2005 та № 1-03/06 від березня 2006 року становить відповідно 5000,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн., 10 000,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 1666,67 грн., 18 500,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 3 083,33 грн. та підтверджуються актами здачі-прийому виконаних робіт за спірний період, які повністю узгоджуються з вимогами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суди вірно зазначили, що відповідачем не надані докази того, що у цих документах повинні міститися більш детальний зміст та обсяг господарської операції. А також не надано доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обов'язковому складанню та наявності вказаних вище документів. Посилання відповідача на не надання ТОВ «Первомайськ-Агро» до перевірки актів виконаних робіт, які б давали розуміння про зміст виконаних робіт, відповідальних за здійснення господарської операції і за правильність її оформлення є неправомірним.

Також судами встановлено, що придбання позивачем спірних послуг підтверджується податковими накладними.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані зазначені в податкових накладних відповідають змісту договору.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має право на включення до складу податкового кредиту за спірний період суми ПДВ у розмірі 49498 грн., на підставі отриманих податкових накладних, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і засвідчують факт придбання платником послуг.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що позивач правомірно включив суми ПДВ у розмірі 49498 грн. до податкового кредиту за липень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-березень 2007 року, по послугам, які використовуються ТОВ «Первомайськ-Агро»в господарській діяльності. Тому винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та неправомірними, позивач діяв відповідно до чинного законодавства, і суди правомірно задовольнили позовні вимоги.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.