Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року

у справі №2а-10487/09/2570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»(надалі -ТОВ «Агрікор»)

до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області (надалі -Прилуцька ОДПІ в Чернігівській області)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

У липні 2009р. позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області від 22.07.2009р. №0000082300/3/1535 та №0000092300/3/1.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009р. позов було задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області від 22.07.2009р. №0000082300/3/1535 та №0000092300/3/1.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позову ТОВ «Агрікор» відмовлено повністю.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за жовтень 2008р., про що складено акт від 20.02.2009р. № 217/23-33660151.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що TOB «Агрікор»з 01.01.2007р. є платником фіксованого податку, сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить більше ніж 75% від загальної суми валового доходу, а отже, підприємство підпадає під дію п. 11.29. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому встановлено, що з 01.01.2007р. TOB «Агрікор»звітує з податку на додану вартість лише по декларації, що передбачає розрахунки з бюджетом (бюджетна декларація з ПДВ) і не відображає у спеціальній (скороченій) декларації фінансово-господарські операції, які підпадають під спеціальний режим оподаткування. Тобто, у перевіреному періоді позивач не відображав у податковому обліку податкові зобов'язання та податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених на власних переробних потужностях (або на давальницьких умовах) та продажу молока і м'яса живою вагою на переробні підприємства (скорочена декларація). Отже, встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7, ст.7, п.11.21 п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999p. №805 (805-99-п) , п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999p. №271 (271-99-п) , в результаті чого завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету за листопад 2008р.

За наслідками проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.02.2009р.:

- №0000082300/0/444 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ;

- №0000092300/0/443 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (168/97-ВР) .

Пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що до 1 січня 2009 року сума ПДВ, яка має сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», до 1 січня 2009р. зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік. становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства. Встановлено, що зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до приписів пунктів 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» Постановами Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999р. (805-99-п) та №271 від 26.02.1999р. (271-99-п) затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі та Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1.2 розділу 1 «Загальні положення»Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (z0250-97) (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин), платники податку, у яких згідно пунктів 11.21 та 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Згідно з п. 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805 (805-99-п) , переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.

За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом (168/97-ВР) , з урахуванням нормативно-правових актів ДПА України. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума ПДВ перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення перераховується переробним підприємством платіжними дорученнями з окремого рахунка на його поточний рахунок за умови надання органом державної податкової служби відповідного висновку в порядку, передбаченому для бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку про те,

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що при визначенні об'єкта оподаткування платник ПДВ, який підпадає під дію п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», як податкове зобов'язання, так і податковий кредит мав декларувати за спеціальною (скороченою) податковою декларацією.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»-залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.