Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року

у справі №2-а-5027/08/0570

за позовом Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області (надалі -ДПІ у м.Харцизьку Донецької області)

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - СПД ОСОБА_1)

про стягнення фінансових санкцій, -

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з СПД ОСОБА_1 фінансових санкцій у сумі 6800,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з несплатою відповідачем суми зобов'язання згідно рішення про застосування штрафних санкцій на суму 6800,00грн. у строки, встановлені законом, позивач просить стягнути зазначену суму в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з СПД ОСОБА_1 в доход Державного бюджету фінансові санкції у розмірі 6800,00грн.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості а також наявності у позивача компетенції відносно звернення до суду за стягнення такого боргу.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, СПД ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку перебуває на обліку у ДПІ у м. Харцизьку, як платник податків.

Рішенням №0002162320 від 25.09.2007р. до позивача було застосовано штраф на загальну суму 6800,00грн. у т.ч.: за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії у сумі 1700,00грн.; за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії у сумі 1700,00грн.; за продаж алкогольних напоїв на розлів без статусу громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів у сумі 1700,00грн.; за продаж тютюнових виробів поштучно у сумі 1700,00грн.

Так, статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності здійснювати розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (пункт 9); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (пункт 13).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №0002162320 від 25.09.2007р. оскаржено не було.

Проте, станом на час звернення податкового органу до суду зазначені санкції самостійно сплачені також не були.

Пункт 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлює, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги податкового органу є правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010р. -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.