Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 31 березня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року

у справі № 23/512/07-АП-9/735/07-АП-23/27/08-АП-9/127/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан Трейд»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Запорізької області від 31 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан Трейд»(далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000602302/1/26164 від 13 червня 2007 року та № 0000602302/2/36984 від 23 серпня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 31 березня 2008 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року та прийняття нового рішення -про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Тітан Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт № 40/23-2/30421048 від 05 березня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602302/0/12504 від 20 березня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 67 585,02 грн. (46 057,00 грн. -основний платіж, 21 528,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково у зв'язку з чим остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602302/2/36984 від 23 серпня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 52 726,52 грн. (35 151,00 грн. -основний платіж, 17 575,52 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 5.2.1, 5.2.9 пункту 5.2 статті 5, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.6.1, 7.6.2, 7.6.4 пункту 7.6, підпункту 7.9.3 пункту 7.9 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат у четвертому кварталі 2005 року вартості майна, отриманого відповідно до мирових угод.

Крім того, судами встановлено, що між Закритим акціонерним товариством «Запорізький котельно-монтажний завод»та ТОВ «Тітан Трейд»(через повіреного -Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима Капітал», яке є торговцем цінними паперами) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № К-12 від 05 вересня 2005 року, відповідно до умов якого позивачем здійснено продаж простого векселя № 693133559951 на суму 229 000,00 грн.

В результаті неналежного виконання ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод»своїх зобов'язань за договором № К-12 від 05 вересня 2005 року на суму 229 000,00 грн. між позивачем та ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод» 21 вересня 2005 року укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28 вересня 2005 року у справі № 5/279.

Відповідно до умов укладеної мирової угоди ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод»в рахунок погашення заборгованості зобов'язалось передати у власність ТОВ «Тітан Трейд»майно, вартість якого складає 229 618,80 грн.

В четвертому кварталі 2005 року на виконання умов мирової угоди ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод» передано ТОВ «Тітан Трейд»визначене угодою майно на підставі видаткових накладних № ЛНА-000090 від 03 жовтня 2005 року та № ЛНА-000091 від 03 жовтня 2005 року.

Також, між ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод»та ТОВ «Тітан Трейд»(через повіреного -ТОВ «Оптима Капітал», яке є торговцем цінними паперами) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № К-10 від 05 вересня 2005 року, відповідно до умов якого позивачем здійснено продаж простого векселя № 693133559904 на суму 371 778,00 грн.

В результаті неналежного виконання ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод»своїх зобов'язань за договором № К-10 від 05 вересня 2005 року на суму 371 778,00 грн. між позивачем та ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод» 21 вересня 2005 року укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28 вересня 2005 року у справі № 5/281.

Відповідно до умов укладеної мирової угоди ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод»в рахунок погашення заборгованості зобов'язалось передати у власність ТОВ «Тітан Трейд»майно, вартість якого складає 340 771,80 грн., а решту заборгованості зобов'язалось погасити шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів.

В четвертому кварталі 2005 року на виконання умов мирової угоди ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод» передано ТОВ «Тітан Трейд»визначене угодою майно на підставі видаткових накладних № ЛНА-000088 від 03 жовтня 2005 року та № ЛНА-000087 від 03 жовтня 2005 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 5.2.9 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

Підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР передбачено, що якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Згідно з підпунктом 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «доходи»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Підпунктом 5.11 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пункту 1.19 статті 1 Закону № 334/94-ВР бартер (товарний обмін) -це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про те, що вартість матеріальних цінностей, отриманих позивачем, є компенсацією за реалізовані векселі. При цьому, оскільки, розрахунки між ТОВ «Тітан Трейд»та ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод»здійснено не в грошовій формі, має місце бартерна (товарообмінна) операція.

В свою чергу, у випадку отримання матеріальних цінностей від ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод»позивач є одночасно продавцем простих векселів на загальну суму 600 778,00 грн. та покупцем матеріальних цінностей на загальну суму 480 124,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що доходи від продажу простих векселів правомірно відображено позивачем у декларації з податку на прибуток окремо з одночасним відображенням в декларації витрат, понесених у зв'язку з придбанням таких векселів. При цьому, вартість матеріальних цінностей, отриманих за реалізовані прості векселі, обґрунтовано включено позивачем до складу валових витрат як витрати, пов'язані з придбанням товарів.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 31 березня 2008 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 31 березня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .