Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області

на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008

у справі №3/429 (22а-4876/2008)

за позовом Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних виробів, тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області

про скасування рішення, -

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008, позов задоволено. Скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області про застосування фінансових санкцій від 23.07.2007 № 11000952300-21. Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (z0925-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (z0925-05) , ч. 7, ч.9 ст. 111, ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки.

Разом з тим, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 112 цього Закону визначено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства щодо провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, фактична була проведена, про що складено відповідний акт та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, тобто посадові особи органу державної податкової служби були допущені до проведення перевірки.

Тому, суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію податкового органу, викладену у касаційній скарзі, про те, що недотримання податковим органом певних вимог законодавства при проведенні перевірки, оформленні акту перевірки тощо само по собі не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене порушення.

Однак, зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій вказали на недоведеність податковим органом факту вчинення позивачем зафіксованого в акті перевірки порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»), суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів про відсутність підстав вважати правомірним притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, фактично свідчать про необхідність дослідження доказів у справі що, в силу вимог ст. 220 вказаного Кодексу, не може бути прийнято до уваги судом касаційної інстанції, оскільки виходить за межі повноважень суду.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .