ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" травня 2012 р. м. Київ К-11155/09-С
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду (rs2994839) )
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Рибченка А.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009
у справі № 2-21/10714/06а/5002
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім. В.І. Леніна
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-18.11.2008 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Зобов'язано Сакську об'єднану державну податкову інспекцію списати з ТОВ імені В.І. Леніна безнадійний податковий борг з податку на додану вартість в сумі 13207,34 грн. і пені в сумі 650,29 грн., плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 8290,33 грн., збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 38820,94 грн., податку на прибуток в сумі 5177,19 грн. і пені в сумі 307,45 грн.
Сакська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції п. 7 ст. 75 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»від 23.12.2004 № 2285-ІУ.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
03.05.2006 позивач звернувся до Євпаторійської ОДПІ з проханням списати безнадійний податковий борг, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, на підставі п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Листом Євпаторійської ОДПІ від 12.05.2006 № 1910/10/24-01 позивачеві відмовлено у зв'язку із зупиненням дії п.п. «г»18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Заборгованість позивача виникла за період: 2004 -2005 роки.
Суд касаційної інстанції не може погодитися з позицією суду апеляційної інстанції про неправомірність відмови податкового органу списати податковий борг позивача, що виник за вказаний вище період, з огляду на таке.
Дія п.п. «г»п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ була зупинена на 2005 рік згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.2004 № 2285-ІV (2285-15) та на 2006 рік -згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік»від 20.12.2005 № 3235-IV (3235-15) .
Неможливість списання органом державної податкової служби безнадійного податкового боргу у 2005 та 2006 роках зумовлена встановленою статтею 68 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» та ст.70 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» забороною здійснювати у цих роках списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати та зупиненням згідно з пунктом 7 статті 75 та пунктом 6 статті 77 цих Законів відповідно дії підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону № 2181-Ш з метою приведення окремих норм законів у відповідність із бюджетним законодавством.
Зазначені норми Законів України про Державний бюджет України неконституційними не визнані, а тому такі положення підлягали виконанню.
Враховуючи наведене, у податкового органу були відсутні правові підстави на момент звернення позивача із заявою про списання податкового боргу для задоволення такої заяви.
Суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке підлягає скасуванню. Оскільки незастосування судом першої інстанції вказаних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (3235-15) , які діяли на час звернення позивача до податкового органу із заявою про списання податкового боргу на підставі п.п. «г»п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не призвело до неправильного вирішення справи, суд касаційної інстанції вважає за правильне постанову суду першої інстанції залишили в силі.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04-18.11.2008.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Н.Г. Пилипчук