Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008

у справі № 2-а-2530/08

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

до 1. Державної податкової адміністрації у Харківській області

2. Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання дій незаконними, визнання рішення незаконним, -

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008, у задоволенні позову відмовлено.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким визнати дії по призначенню та проведенню перевірки податковим органом такими, що не відповідають чинному законодавству. Вважає, що судами неправомірно не застосовано для врегулювання спірних правовідносин норм ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про Державну податкову службу України» (509-12) , оскільки порядок призначення та проведення спірної перевірки не врегульовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (265/95-ВР) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

12.12.2007 на підставі направлень за № № 25769, 25770 від 10.12.2007 ДПА у Харківській області проведена перевірка господарської одиниці позивача - кафе, що розташовано за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Харківська, 3А, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 12.12.2007 № 015899.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. п. 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали у використанні розрахункової книжки з порушенням встановленого порядку, а саме: на її реєстраційній сторінці не вказана дата початку використання РК; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, н 0,65 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082311 від 09.01.2008 на загальну суму 343,25 грн., в тому числі: 340,00 грн. -за використання розрахункової книжки з порушенням встановленого порядку, 3,25 грн. -за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Як встановлено судами під час розгляду справи у першій та апеляційній інстанціях позивач не заперечував проти самих фактів виявлених податковим органом порушень п. п. 5, 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) .

Відповідно до п. п. 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно із п. З ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі порушення встановленого порядку використання розрахункової книжки.

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на суми, на яку виявлено невідповідність, відповідно до ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірного рішення, з урахуванням вчиненого правопорушення та у межах закону.

У касаційній скарзі посилається на те, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) не врегульовано порядок призначення та проведення спірної перевірки, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати вимоги ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні».

Суд касаційної інстанції з цього приводу зазначає, що за змістом ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку і проводити позапланові та планові перевірки, а також надано право застосувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та в розмірах, встановлених законом.

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, ст. 15 визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Порядок проведення позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), регламентовано ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Втім, певні процедурні недоліки проведення перевірок, без спростування факту вчинення порушення суб'єктом господарювання, самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення правил торгівлі.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

За таких обставин, доводи касаційної скарги є такими, що не спростовують достовірно встановлених судами обставин справи, а прийняті у справі судові акти є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2008 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.