ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" травня 2012 р. м. Київ К-28787/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009
у справі № 2-а-6729/08
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова
про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009, позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001402303 від 14.03.2007 в частині 86905,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права, та за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено перевірку господарської одиниці -автомайстерні, розташованої по вул.Крупської, 36 у м.Харкові, яка належить ФОП ОСОБА_2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт №20340083/2303 від 28.02.2007.
Перевіркою встановлено, що за період з 09.08.2002 по 21.02.2007 позивачем проведено розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій на суму 24426,00 грн., чим порушено п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001402303 від 14.03.2007.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Цей закон є спеціальним і встановлює єдиний для всіх порядок здійснення господарської діяльності у сфері торгівлі.
Згідно п. 1 ст. 17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було придбано торгові патенти на здійснення діяльності з надання побутових послуг з ремонту автомобілів, які відповідно до переліку послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 27.04.1998 (576-98-п) , належать до побутових і підлягають патентуванню, у зв'язку з чим на позивача не поширюється ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо надання права не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.
Таким чином, порушення позивачем норм чинного законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг знайшло своє підтвердження, у зв'язку з чим застосування податковим органом фінансових санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правомірним.
Разом з тим, оспорюване рішення відповідачем прийняте на підставі акта перевірки №20340083/2303 від 28.02.2007, яким встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) за період з 09.08.2002 по 21.02.2007.
Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що за період з 09.08.2002 по 27.02.2006 відповідачем нарахування адміністративно-господарської санкції здійснено поза межами строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.
Згідно книги КОРО позивачем за період з 28.02.2006 по 28.02.2007 позивачем надано послуг на суму 7045,00 грн., отже, застосування штрафних санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підтверджується в сумі 35255,00 грн.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права.
Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційних скаргах, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко Судді Н.Г.Пилипчук А.О.Рибченко