Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009

у справі № 2а-2229/08

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області

про скасування рішення

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 (далі по тексту -позивач, СПД ОСОБА_2.) звернувся до окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області (далі по тексту -відповідач) № 120030 від 23.07.2007.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2008 позов задоволено; скасовано спірне рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 скасовано постанову суду першої інстанції; в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної перевірки господарської одиниці - павільйону, що належить СПД ОСОБА_2 складено акт № 120035-06-0138/21-211, в якому зазначено про роздрібну торгівлю позивачем алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.07.2007 відповідачем прийняте рішення № 120030 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 19 525,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що законодавством України не передбачена відповідальність суб'єкта підприємницької діяльності за відсутність ліцензії на момент перевірки у місці реалізації товару.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.

Як встановлено матеріалами справи, ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами СПД ОСОБА_2 була отримана лише 03.10.2007 року.

Відповідно до Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою КМУ № 108 від 08.02.1995 року (108-95-п) п. 8 суб'єкти господарської діяльності всіх форм власності повинні забезпечити наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно - технічної документації та дотримання встановлених у них вимог.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність прийняття відповідачем спірного рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції також правильно застосував наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом, передбачені ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова

Суддя О.І. Степашко