к-4224/09-с Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість - 03.05.2012 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю «Йоха Україна»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Йоха Україна») звернулось до господарського суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Яворівському районі Львівської області) № 0000962320/0 від 07.09.2006.

Постановою Господарського суду Львівської області від 22.11.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008, позов задоволено; визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Йоха-Україна»з питань відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника при проведенні взаєморозрахунків з постачальниками, складено акт № 94/23-2/31267619 від 07.09.2006, в якому зафіксовано, що в ланцюгах постачання при взаємовідносинах з ТОВ НВП «Львівтеплоенергозбут», ТОВ «Брікос», ТОВ «БК «Будпроектінжиніринг»не підтверджено факту сплати ПДВ до бюджету, відповідно, на думку відповідача, підстав для відшкодування податку на додану вартість з бюджету немає.

На підставі результатів вказаної перевірки, 07.09.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000962320, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 79 689 грн.

Також судами встановлено, що за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення в бюджет податків та інших обов'язкових платежів ТОВ «Йоха-Україна»за період з 01.01.2004 по 30.06.2005 (податок на додану вартість з 01.04.2004 по 30.06.2005) складено акт № 132/23-2/31267619 від 06.10.2005 та надіслано запити про проведення зустрічної перевірки на предмет підтвердження господарських операцій позивача з ДП «Грандєвробуд»ПП «Кропс»за періоди: вересень-грудень 2004 року, січень-квітень 2005 року, у відповідь на які було встановлено ланцюги постачання, де посередником виступає ДП «Грандєвробуд»ПП «Кропс»та встановлено взаємовідносини даного платника з ТОВ НВП «Львівтеплоенергозбут»(ІІ ланцюг), ТОВ «Брікос»(ІІІ ланцюг), ТОВ «БК «Будпроектінжиніринг»(ІІІ ланцюг).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бюджетному відшкодуванню підлягають суми податку на додану вартість, сплачені покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг); право на таке відшкодування не перебуває у причинному зв'язку із перерахуванням сум податку на додану вартість до бюджету продавцем товару, чи особою, яка надає послуги.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Слід відмітити, що пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку (позивача), встановлення факту формування та сплати ними податкових зобов'язань за відповідними господарськими операціями.

Посилання ДПІ у Яворівському районі Львівської області на те, що суми сплаченого та зарахованого до Державного бюджету України податку на додану вартість в першу чергу використовуються для бюджетного відшкодування, а тому обов'язковою підставою включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата таких сум до бюджету на підставі пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку -покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 22.11.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .