Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Чумаченко Т. А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, ОСОБА_4 та Акціонерного товариства закритого типу "Одестеплокомуненерго" на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, третя особа: Акціонерне товариство закритого типу "Одестеплокомуненерго" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси, за участю третьої особи: Акціонерного товариства закритого типу "Одестеплокомуненерго", в якому просив визнати незаконними рішення Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси від 06 грудня 2013 року та від 26 березня 2014 року № 11300 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, а також зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з часу його звернення до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси, а саме: з 27 серпня 2012 року.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково:

- визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні пільгової пенсії за віком;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси зарахувати ОСОБА_4 роботи на посаді газоелектрозварника у АТ ЗТ "Одестеплокомуненерго" з 28 грудня 1983 року по 19 лютого 1995 року та на посаді електрозварника ручного зварювання у БУ-463 ВАТ "Чорноморгідробуд" з 19 липня 2007 року по 08 квітня 2009 року до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси нарахувати ОСОБА_4 пенсію на пільгових умовах з 27 серпня 2013 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернувся з касаційною скаргою на них та просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів в частині задоволення позову, відповідач та третя особа звернулись із касаційними скаргами на них та просили їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) (далі - Порядок), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (v0041205-92) (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно із пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) та Порядку дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивач звертався до відповідача із заявами про призначення пільгової пенсії, за результатами розгляду яких відповідач відмовив у її призначенні з підстав відсутності підтвердження необхідного стажу роботи за відповідною професією.

На думку суду першої інстанції, з якою погодився суд апеляційної інстанції, пільговий характер роботи позивача підтверджується даними його трудової книжки та іншими дослідженими в ході судового розгляду справи документами.

Так, на підставі аналізу паспортних даних позивача та його трудової книжки, довідки АТ ЗП "Теплокомуненерго" від 12 листопада 2012 року № 1/7-1420 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, особового рахунку позивача за часи роботи у АТ ЗП "Теплокомуненерго" суди дійшли висновку про те, що позивач станом на 27 серпня 2012 року досяг 55 років, має трудовий стаж більше 32 років, з них на посаді газоелектрозварника у АТ ЗТ "Одестеплокомуненерго" - 11 років 1 місяць 23 дні, на посаді електрозварника ручного зварювання у БУ-463 ВАТ " Чорноморгідробуд" - один рік 08 місяців 20 днів; у зв'язку з чим має право на отримання пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, починаючи з 27 серпня 2013 року, тобто з моменту звернення з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про призначення пільгової пенсії.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що не проведення атестації робочих місць не може позбавляти громадян права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів зауважує на тому, що під час судового розгляду суди обох інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача та третьої особи щодо відсутності атестації робочого місця позивача під час роботи у АТ ЗТ "Одестеплокомуненерго", не дослідили питання щодо проведення атестації робочого місця позивача у БУ-463 ВАТ "Чорноморгідробуд", не дослідили та не надали оцінки обставинами атестації відповідних робочих місць на вказаних підприємствах після звільнення позивача. Крім того, суди не надали належної оцінки обставинам відкликання АТ ЗТ "Одестеплокомуненерго" довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Без з'ясування зазначених обставин повний захист прав, свобод та інтересів сторін у даних правовідносинах неможливий, а висновок судів є передчасним.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що неповне з'ясування судами фактичних обставин справи призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості, тому рішення судів підлягають скасуванню в повному обсязі, а справа відповідно до правил статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.

Під час нового розгляду судам слід урахувати висновки Верховного Суду України (справи № 21-183а13, № 21-307а14, № 21-519а14, № 21-97а15), які у відповідності зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів загальної юрисдикції України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, ОСОБА_4 та Акціонерного товариства закритого типу "Одестеплокомуненерго" задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.