Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Комунальник»Овруцької міської ради Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року

у справі №2а-902/09

за позовом Овруцького багатогалузевого виробничого орендного управління житлово-комунального господарства, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Комунальник»Овруцької міської ради Житомирської області

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (надалі -Овруцька МДПІ Житомирської області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У лютому 2009р. позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Овруцької МДПІ Житомирської області №0000062301/0 від 21.01.2009р. в частині донарахування податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього середовища на суму 62091,07грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 23742,08грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010р., у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р., про що складено акт №09/23-01-03343829 від 13.01.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення п.3.1 р.3; п.4.2 р.4; п.6.3 р.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379 (z0544-99) , розробленої на виконання Постанови КМУ від 01.03.1999р. №303 (303-99-п) «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору», обрахування та сплата позивачем збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.07.2007р. по 30.09.2008р., проведено не в повному обсязі, без врахування регіонального (басейнового) коригуючого коефіцієнта, який враховує територіальні екологічні особливості, а також екологоекономічні умови функціонування водного господарства, наведеного в таблиці 2.3. додатка 2 до «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Таким чином, перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища всього в сумі - 70669,35грн., у т. ч. за ІІІ квартал 2007р. в сумі - 12880,09грн., за ІV квартал 2007р. в сумі - 12802,02грн., за І-й квартал 2008р. - в сумі 14994,97грн., за ІІ-й квартал 2008р. в сумі - 12553,40грн., за ІІІ-й квартал 2008р. в сумі - 17438,87грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062301/0 від 21.01.2009р.у, яким позивачу визначено зобов'язання за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища»на загальну суму 98050,19грн. у т.ч. 70669,35грн. основного платежу та 27380,84грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно п.6.1. ст.6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючих коефіцієнтів.

Судами встановлено, що БВОУЖКГ має дозвіл на спеціальне водокористування від 01.04.2008р. №134-Ж виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області в якому встановлені умови забору і використання води (баланс водоспоживання та водовідведення) погоджені Житомирським обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства (лист №141 від 13.12.2007р.) до 10.04.2009р.

Граничний допустимий скид (ГДС) речовин у водний об'єкт із зворотними водами підприємства затверджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області 01.04.2008р. на строк до 01.04.2011р.

Позивач самостійно визначав та обраховував розміри збору за забруднення навколишнього природного середовища, що підтверджується копіями податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, які разом з розрахунками показників збору за скиди у водні об'єкти подавались позивачем до податкового органу і на підставі яких донараховано зобов'язання.

Згідно п.5.1.ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на час правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом обґрунтовано застосовано по підприємства зобов'язання за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища»у зв'язку із виявленими в ході перевірки фактами заниження зазначеного обов'язкового збору.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Овруцького багатогалузевого виробничого орендного управління житлово-комунального господарства, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Комунальник»Овруцької міської ради Житомирської області -залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.