Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року

у справі №2а-3642/09/0670

за позовом ОСОБА_1

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (надалі -Овруцька МДПІ Житомирської області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Позивач звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Овруцької МДПІ Житомирської області №0001161700/0 від 22.04.2009р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010р., позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ Житомирської області №0001161700/0 від 22.04.2009р.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, у 2008 році позивачка отримала кошти в розмірі 28530,50грн., передбачені ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2000-2007 роки за рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2008р. у справі 2а-4925/08.

20.03.2009р. позивачкою подано до контролюючого органу декларацію про отримані нею доходи у 2008р., в якій відображено отримання зазначених вище коштів в сумі 28530,50грн.

За висновком податкового органу, сума отримана позивачем на підставі ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є доходом, який оподатковується за ставкою 15%.

З урахуванням приписів ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 визначено зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4279,58грн.

Ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону (796-12) здійснюється за рахунок державного бюджету.

Отже, відповідно до приписів Закону України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» від 10.02.2000р. (1445-14) , фінансуються за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Фонд утворюється у складі державного бюджету України, кошти Фонду зараховуються на окремий рахунок Державного бюджету, а розпорядником коштів є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000р. №987 (987-2000-п) , відшкодування витрат пов'язаних з проведенням доплат та компенсацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2000р. №223 (223-2000-п) «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів»(чинної на час виникнення правовідносин) проводилось через територіальні органи Державного казначейства підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють обов'язкові заходи в зазначених зонах у межах Комплексної програми обов'язкових робіт відчуження, затвердженої МНС України за рахунок коштів Фонду, передбачених на виплату компенсацій та надання пільг, на підставі поданих ними розрахунків, погоджених з Адміністрацією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2005р. №936 (936-2005-п) «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 20.06.2000р. №987 (987-2000-п) , встановлено новий порядок виплати доплат за роботу в зоні відчуження, згідно яким нарахування й виплата доплат за роботу в зоні відчуження проводиться через управління праці та соціального захисту населення місцевих органів виконавчої влади.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх судових інстанцій, що кошти отримані позивачкою в порядку не є винагородою за працю, а є виплатою, гарантованою державою на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, відповідно вони не є об'єктом оподаткування передбаченого Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (889-15) .

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області -залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.