Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року

по справі №2а-966/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт»(надалі -ТОВ «Сільгосппродукт»)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі -Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області)

треті особи -Приватний підприємець ОСОБА_1, Приватний підприємець ОСОБА_2, Приватний підприємець ОСОБА_3, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4, Приватне підприємство «Фірма Ковіта», Приватне підприємство «Легіон-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна організація «Кремремпуть» (надалі -ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, СПД ФО ОСОБА_4, ПП «Фірма Ковіта»ПП «Легіон-Агро», ТОВ «Ремонтно-будівельна організація «Кремремпуть»)

за участю прокуратури Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У березні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень до нього, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області №0005642301/0/4013, №0005642301/0/4014 від 17.12.2009р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011р., у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ «Сільгосппродукт»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області була здійснена планова виїзна перевірка ТОВ "Сільгосппродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт №6228/23-209/13958710 від 04.12.2009р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта відповідачем 17.12.2009р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0005642301/0/4013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні санкції; №0005642301/0/4014, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, надав належні докази на підтвердження обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.

Так, розглядаючи справу по суті, судами попередніх інстанції не враховано наступні обставини.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що слідчим СВ податкової міліції Кременчуцької ОДПІ старшим лейтенантом податкової міліції Шепель В.Д. порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Сільгосппродукт»ОСОБА_6, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, про що було прийнято постанову про порушення кримінальної справи від 08.09.2010р. (т.8 а.с.6-8).

Постановою від 23.12.2010р. слідчого СВ податкової міліції Кременчуцької ОДПІ старшим лейтенантом податкової міліції Шепель В.Д. кримінальну справу №2010511008012 порушено відносно директора ТОВ «Сільгосппродукт»ОСОБА_6 за ч.3 ст. 212 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину. Склад злочину, передбачений ч.3 ст. 212 КК України перекваліфіковано на ч.1 ст. 212 КК України, при цьому порушено відносно директора ТОВ «Сільгосппродукт»ОСОБА_6 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України (т.8 а.с.49-50).

Також судами не враховано постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22.03.2011р., якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 212 КК України та провадження у справі закрито.

Враховуючи, що вказані вище обставини судами попередніх інстанції залишені поза увагою, оскільки в спірних рішеннях відсутні будь-які висновки з приводу цього, тому при новому розгляді справи судам потрібно врахувати зазначене, а також встановити та з'ясувати чи набрало законної сили судове рішення, чи не було воно оскаржено в судовому порядку.

Під час розгляду справи в касаційній інстанції, представник позивача зазначив, що підставами для закриття кримінальної справи є висновок експерта, який спростував дії ДПІ відносно прийняття податкового повідомлення -рішення.

Крім цього, згідно журналу від 16.03.2011р. Харківського апеляційного адміністративного суду у судовому засіданні була оголошена перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі до 23.03.2011р., зобов'язано позивача надати первинні документи щодо руху товарів, облікування товарів у складських приміщеннях (т.5 а.с.170-172).

На виконання вимог суду, позивачем надано письмові пояснення у додатках до яких підприємство приєднало ряд первинних бухгалтерських документів (т.5 з 6т. а.с.174-250, т.7 з 7т. а.с.1-99).

Однак, ані з журналу судового засідання від 30.03.2011р., ані з рішення Харківського апеляційного адміністративного суду не вбачається, що судом було оглянуті надані підприємством документи та надано їм належну правову оцінку.

Також слід звернути увагу на те, що позивачем 16.03.2011р. (згідно штампу суду апеляційної інстанції) було подано заяву про зміну апеляційної скарги, в якій останній частково відмовився від оскарження донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкції в частині вартості міжнародних дзвінків та послуг роумінгу.

Відповідно до ст. 193 КАС України особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеляційного розгляду.

Якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

У разі зміни апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу.

Отже, розглядаючи справу в апеляційному порядку, Харківським апеляційним адміністративним судом не враховано положення ст. 193 КАС України.

З врахуванням викладено, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт»- задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року -скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.