Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Мороз В.Ф.

Логвиненко А.О.

Гашицький О.В.

Голяшкін О.В.

Стрелец Т.Г.

перевіривши заяву ТОВ «Харків-Цемент»про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Цемент-СМ" про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами та зобов'язання вчинити певні дії, -

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року у справі К9991/20949/12 залишено без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року про визнання недійсним спеціального дозволу №3251, виданого 17.12.2007 р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України товариству з обмеженою відповідальністю "Харків-Цемент СМ" на користування надрами на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислову розробку Савинської ділянки в Ізюмському районі Харківської області площею 314 га., а також про зобов'язання Міністерство охорони навколишнього середовища України анулювати спеціальний дозвіл № 3251 від 17.12.2007 р. Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що надання спеціального дозволу відбулось без отримання товариством попереднього погодження органом місцевого самоврядування питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб.

У заяві про перегляд Верховним Судом України зазначеної вище ухвали Вищого адміністративного суду України ТОВ «Харків-Цемент», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 16 Кодексу про надра та підпункту 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2007 року № 480 (480-2007-п) , просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права ТОВ «Харків-Цемент» надало копії двох ухвал Вищого адміністративного суду України від 11 липня 2012 року, предметом розгляду у яких були вимоги товариства та підприємства до Міністерства охорони навколишнього середовища України про скасування наказу про анулювання спеціального дозволу.

У вказаних рішеннях, суди виходили з того, що позивачем були надані усі необхідні документи для отримання дозволу, у тому числі і ті що підтверджують наявність у нього цілісно майнового комплексу, тоді як анулювання дозволу відбулось за відсутності встановлених для цього підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.237 КАС підставою для подання заяви про перегляд судових рішень може бути виключно неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 (v0002760-10) "Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відтак надані на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права ухвали дають підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень мало місце за різних фактичних обставин та неоднакових предмету та підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, для допуску заяви до провадження.

Що стосується заявленого клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року, судова колегія виходить з того, що заяву подано 21 січня 2013 року, отже із додержанням строків встановлених статтею 238 КАС України.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Відмовити ТОВ «Харків-Цемент» в задоволенні заяви про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.