к-7892/09-с Про визнання частково недійсним рішення щодо застосування штрафних санкцій - 03.05.2012 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» (далі по тексту -позивач, ВАТ «Алчевський коксохімічний завод») звернулось до окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську) № 00008308013/0 від 22.01.2008 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 159 365,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2009, позов задоволено; визнано нечинним спірне рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 159 365,50 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної перевірки ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складено акт № 16/08-03/00190816 від 11.01.2008, в якому зафіксовані порушення п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2, п. 1.3, п. 1.5, п. 1.11, п. 1.12 ст. 1 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон від 13.03.1998 № 59 (z0218-98) ; п. 1, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснення торгівлі транспортними засобами не власного виробництва за готівкові кошти фізичним особам без застосування реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чеку, квитанції до прибуткового ордеру, іншого письмового документу), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

На підставі результатів вказаної перевірки, 22.01.2008 відповідачем прийняте рішення № 00008308013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 162 500,50 грн.

Також судами встановлено, що у вересні 2007 року ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»здійснило операції з продажу фізичним особам транспортних засобів, які використовувались у власній господарській діяльності та були первинно придбані як основні засоби.

Оплата вартості транспортних засобів здійснена готівковими коштами у сумі 30 500 грн., які оприбутковані в касі ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»в повній сумі фактичних надходжень в касовій книзі.

Судами встановлено, що водії, які проводили заправку автомобілів, на яких вони були відправлені у відрядження звітували за використання коштів, наданих їм під звіт на придбання бензину, з підтвердженням фіскальних чеків, товарно-транспортних накладних.

Інженером по надзору ОСОБА_2 до авансового звіту від 27.02.2007 року № 85 як документ, що підтверджував фактичні витрати на наймання житлового приміщення, наданий в оригіналі рахунок № НОМЕР_1 готелю Інституту підготовки кадрів промисловості м. Київ форми 4г, в якому зазначене прізвище проживаючого, термін проживання та загальна сума за проживання в розмірі 1 560 грн.

Податковий орган, нараховуючи штрафні санкції виходив з того, що оскільки ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»не є виробником проданих транспортних засобів, то в порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вказані розрахункові операції, здійснені у вересні 2007 року на загальну суму 30 500 грн. проведені без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року № 40/10320 (z0040-05) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно п. 4.2. цього Положення (z0040-05) , є здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, отримання готівки по продажу транспортних засобів оформлене прибутковими касовими ордерами, а кошти оприбутковані в касі ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»шляхом обліку готівки за кожен день в повний сумі її фактичних надходжень у касовій книзі.

Згідно п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0040-05) касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Як встановлено судами, на виконання вимог ст. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0040-05) оприбуткована в касі виручка з продажу транспортних засобів здана в установу банку та зарахована на поточний рахунок товариства за кожен робочий день отримання цієї виручки. Видаткові касові ордери та квитанції Алчевської філії Промінвестбанку про отримання виручки від ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»оформлені в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Загальне правило, сформульоване нормою статті 3 вказаного Закону визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, обов'язковість використання реєстраторів розрахункових операцій згідно з аналізом вказаних норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) передбачена саме у зазначених галузях.

Торгівельна діяльність у розумінні Порядку заняття торгівельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 108 (108-95-п) - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних соціальних результатів та одержання прибутку.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як промислове підприємство з наступними видами господарської діяльності за КВЄД: основний вид діяльності: виробництво коксопродуктів (код 23.10.0); не основні види діяльності: виробництво інших основних неорганічних речовин (код 24.13.0), виробництво мінеральних добрив та азотних сполук (код 24.15.0), інші спеціальні будівельні роботи (код 45.25.0), оптова торгівля хімічними продуктами (код 51.55.0), діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом (код 74.20.1).

Як зазначалось раніше, реалізовані у вересні 2007 року транспортні засоби придбані ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»в якості основних засобів, а не з ціллю отримання прибутку від їх продажу.

Згідно пп. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Враховуючи те, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, тому дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) на операції з продажу основних фондів (як придатних, так і не придатних для подальшого використання), що належать підприємству і використовуються у господарській діяльності (незалежно від груп, до якої вони відносяться), не поширюється, тобто подібного роду продаж транспортних засобів необхідно розглядати як операцію разового (не систематичного) характеру.

Оскільки ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»не займається торгівельною діяльністю та не відноситься до сфери торгівлі, готівкові кошти, отримані від продажу транспортних засобів, який є разовою (не систематичною) господарською операцією, повинні проводитись через касу підприємства з обов'язковим дотриманням вимог, встановлених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05) .

Таким чином, є правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність застосування податковим органом фінансових санкцій в сумі 152 500 грн. на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення позивачем вимог п.2.11 Положення (z0040-05) , яким встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України, слід зазначити наступне.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном № 59 від 13.03.1998 року (z0218-98) що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат.

Як свідчать матеріали справи, згідно авансових звітів, які вказані в акті перевірки працівники товариства, які отримали готівкові кошти під звіт на відрядження, та з метою придбання для потреб відрядження товарів, звітували до бухгалтерії за витрачені готівкові кошти, звіти про відрядження оформлені наказами по підприємству, згідно яких були видані готівкові кошти на добові, проживання та заправку автотранспорту у дорозі.

Згідно п. 1.6. Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон № 59 від 13.03.1998 року (z0218-98) підприємство за наявності підтверджених документів (в оригіналі) відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором (крім витрат на телефонні переговори) тощо.

Аналізуючи чинне законодавство України, вбачається, що жодним законодавчим актом України не встановлені функції контролю відрядженими робітниками, які знаходяться у трудових відносинах з підприємством, над суб'єктами підприємницької діяльності з якими вони контактують у відрядженні, з підстав отримання чеків, квитанцій про оплату за отримані послуги.

Що стосується відповідності фіскальних чеків вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, розробленого на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) , суд вважає, що цей закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ст. 17 цього Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність в зазначених галузях, застосування до нього фінансових санкцій на підставі норм зазначеного Закону (265/95-ВР) є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.