к-22783/08-с Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - 26.04.2012 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Січ»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Індустріал-Січ») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2007 №0000622302/0, №0000632302/0.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008, позов задоволено.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Завод Агромаш»за період з 01.01.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 24.02.2007 №17/23-1/33210810.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток на загальну суму 573 306,00 грн.; в порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податок на додану вартість внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним та розрахункам коригування кількісних і вартісних показників, які виписані постачальником ПП «Завод Агромаш», свідоцтво платника податку на додану вартість якого скасовано з моменту видачі, на загальну суму - 453 230,00 грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 5 415,00 грн..

На підставі висновків акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 12.03.2007 №0000622302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 115 459,00 грн., у тому числі основний платіж - 573 306,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 542 153,00 грн.; від 12.03.2007 №0000632302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 687 967,50 грн., у тому числі основний платіж - 458 645,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 229 322,50 грн.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем висновок стосовно завищення валових витрат ТОВ «Індустріал-Січ»у перевіряємому періоді на загальну суму 2 293 225,00 грн. та, відповідно, заниження підприємством податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 573 306,00 грн. зроблено на підставі того, що позивачем до складу валових витрат включено суми по операціям постачання товарів від ПП «Завод Агромаш»та суми передплат в адресу ПП «Завод Агромаш», установчі, фінансово-господарські та первинні документи якого визнані недійсними з моменту реєстрації.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов укладеної між позивачем (Покупець) та ПП «Завод Агромаш» (Продавець) угоди від 24.01.2005 №24/01, ПП «Завод Агромаш»відвантажило в адресу ТОВ «Індустріал-Січ»товари на загальну суму 2 228 005,00 грн., а позивачем у І кварталі 2006 року зроблено передоплату на загальну суму 78 264,00 грн. (податок на додану вартість - 13 044,00 грн.). Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на загальну суму 2 835 850,00 грн. (податок на додану вартість - 472 641,67 грн.) та перерахуванням коштів ПП «Завод Агромаш»на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму 83 980,00 грн. (податок на додану вартість - 13 996,67 грн.).

Зазначені фінансово-господарські операції проведено та відображено ТОВ «Індустріал-Січ»у податковому обліку у І, ІІ, ІІІ кварталах 2005 року та І кварталі 2006 року шляхом віднесення до складу валових витрат 2 293 225,00 грн. Станом на 30.04.2006 дебетове сальдо взаєморозрахунків з ПП «Завод Агромаш»за отриманий товар по цим операціям складало 78 264,00 грн.

Перерахування позивачем коштів за отриманий від ПП «Завод Агромаш»товар підтверджується первинними документами, які оформлювались підприємствами відповідно до умов укладеної між ними угоди від 24.01.2005 №24/01 про постачання товару, а саме видатковими накладними та платіжними дорученнями, які були надані до перевірки та перелік яких міститься у матеріалах акту перевірки, і цей факт не заперечується податковим органом, але відповідач, посилаючись на абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, вважає, що первинні документи, на підставі яких позивачем включено до складу валових витрат витрати, понесені підприємством у зв'язку з оплатою отриманого від ПП «Завод Агромаш»товару, не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (996-14) , оскільки фінансово-господарські і первинні бухгалтерські документи платника податку - ПП «Завод Агромаш» визнані у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації, а тому не можуть документально підтверджувати здійснення зазначених господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності та, відповідно, бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі (п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судами встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 у справі №2-2719/06 за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя до до ОСОБА_1, ПП «Завод Агромаш», третя особа Державний реєстратор Сергеєва Т.І. про визнання недійсними установчих документів, позовні вимоги позивача задоволено, визнано недійсними з дати реєстрації, з 24.05.2004р.: установчі документи ПП «Завод Агромаш», а саме: статут, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість; фінансово-господарські документи та первинні бухгалтерські документи (у тому числі накладні, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні).

Згідно акту від 21.12.2006 №267/29/33004625 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 у справі №2-2719/06 анульовано свідоцтво №11562785 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого відповідачем 07.06.2004 на бланку форми №2-Р серії НБ №205848 платнику ПП «Завод Агромаш», дата анулювання свідоцтва 07.06.2004.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2007 у справі №2-2719/06 заяву директора ПП «Завод Агромаш»про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 про визнання недійсними: установчих документів, державної реєстрації, реєстрації платника податку на додану вартість, всіх фінансово-господарських документів ПП «Завод Агромаш»від дати реєстрації, скасовано.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2007 у справі №2-2719/06 за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя до ОСОБА_1, ПП «Завод Агромаш», третя особа Державний реєстратор Сергеєва Т.І. про визнання недійсними установчих документів, у позові відмовлено.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що посилання відповідача на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 у справі №2-2719/06, яким визнано недійсними з дати реєстрації фінансово-господарські документи та первинні бухгалтерські документи ПП «Завод Агромаш», як на підставу для визнання неправомірним включення позивачем до складу валових витрат 2 293 225,00 грн. - суми, яка була сплачена ТОВ «Індустріал-Січ»за видатковими накладними, які були виписані постачальником товару - ПП «Завод Агромаш», є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що безпідставним є висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 573 306,00 грн., оскільки ТОВ «Індустріал-Січ»з дотриманням встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) порядку та на підставі оформлених у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (996-14) первинних документів віднесено до валових витрат відповідні суми вартості придбаних у ПП «Завод Агромаш»товарів.

Щодо заниження підприємством податку на додану вартість за період з лютого 2005 року по березень 2006 року у розмірі 453 230,00 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 5 415,00 грн., підставою для якого стало включення до податкового кредиту ТОВ «Індустріал-Січ»сум податку на додану вартість по податковим накладним та розрахункам коригування кількісних і вартісних показників, що виписані постачальником ПП «Завод Агромаш», свідоцтво платника податку на додану вартість якого скасовано з моменту видачі на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 у справі №2-2719/06, суди зазначити наступне.

Позивачем у перевіряємому періоді віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ПП «Завод Агромаш»на загальну суму 2 804 300,00 грн. (податок на додану вартість - 467 383,33 грн.), та виписано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників у зв'язку з поверненням коштів, які також включено до податкового кредиту, що відображено у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), реєстрах отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цієї ж статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як свідчать матеріали справи, надані під час проведення перевірок податкові накладні мають всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Завод Агромаш», які були надані до перевірки та копії яких містяться у матеріалах справи, обґрунтовано включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 467 383,33 грн. та відкориговану суму податкового кредиту у розмірі 8 738,33 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що донарахування відповідачем ТОВ «Індустріал-Січ»податку на додану вартість у розмірі 458 645,00 грн. є необґрунтованим та неправомірним, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.