к-8301/09-с Про визнання недійсним рішення щодо застосування штрафних санкцій - 26.04.2012 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2008

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009

у справі № 2-29/8777.1-2008А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про визнання недійсним рішення

Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський виноробний завод»(далі по тексту -позивач, ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод») звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (далі по тексту -відповідач) про визнання недійсним рішення від 08.01.2004 №000033.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2008, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009, позов задоволено.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена перевірка позивача з питань додержання вимог чинного законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт перевірки від 07.10.2003 №1.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги частини 5 і частини 11 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», які виразилися у зберіганні спирту в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру й здійснення виробництва спирту-сирцю виноградного без наявності ліцензій.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийнято рішення від 08.01.2004 №000033 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 512500 грн.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у випадку виробництва спирту етилового, коньячного й плодового, спирту - сирця плодового без наявності ліцензії -у розмірі 200% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 грн.

Судами вірно зазначено, що для визначення розміру штрафу треба встановити вартість виготовленої без ліцензії продукції за оптово-відпускними цінами. Проте, у акті перевірки не містяться відомості відносно вартості виготовленого спирту-сирцю виноградного, і у тому числі за оптово-відпускними цінами, а також період у якому спирт-сирець виноградний був виготовлений з порушенням вимог Закону.

Отже, акт перевірки не може бути доказом порушення позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (481/95-ВР) щодо виробництва спирту - сирця виноградного без наявності ліцензії.

Крім того, судова колегія вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій відносно того, що у акті перевірки зазначено відсутність ліцензії на виробництво коньячних виноматеріалів і викурку спирту - сирцю й коньячного спирту (молодого), тоді як абзацом 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» встановлено відповідальність за виробництво без відповідної ліцензії іншого виду товару - спирту етилового, коньячного і плодового, спирту - сирця плодового.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, що застосування відповідачем до позивача фінансових санкції за зберігання спирту -сирцю виноградного в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання є неправомірним, оскільки, відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується штраф у розмірі 100% вартості товару, що перебуває в такому місці зберігання, але не менш 1700 грн.

Таким чином, для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за вказаною нормою Закону (481/95-ВР) необхідно встановити конкретне місце, де зберігався спирт з порушенням вимог Закону (481/95-ВР) , а також вартість такого спирту. Проте, в акті перевірки не зазначені ні вартість спирту - сирцю виноградного, ні місце, де він зберігався у порушення вимог Закону (481/95-ВР) .

Згідно абзацу 17 статті 1 Закону місце зберігання -це місце, що використається для зберігання спирту, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені в Єдиний державний реєстр місць зберігання.

Разом з тим, у матеріалах справи є довідка від 16.12.2002 серії № 000085 про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру спирту етилового за адресою АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89, і тому суди прийшли до висновку, що зберігання спирту-сирцю виноградного у даному місці зберігання не є порушенням вимог Закону (481/95-ВР) . Такі висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на тому, що статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» встановлено обов'язок суб'єктів господарювання щодо зберігання у внесених до Єдиного реєстру місць зберігання саме спирту, а не конкретних його видів, що вказані у статті 1 Закону. Закон не вимагає від виробників реєструвати на кожен вид спирту окреме місце зберігання, а суду не надані докази того, що спирт -сирець виноградний зберігався в іншому місці ніж те, що зазначено у довідці від 16.12.2002.

Не приймаючи до уваги наявність у позивача довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру від 16.12.2002, відповідач повинен надати докази того, що ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод»зобов'язаний був зареєструвати місце зберігання спирту -сирцю виноградного. Такі докази суду не надані.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що доказів правомірності і законності обґрунтованості спірного рішення про застосування штрафних санкції відповідачем не надано, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .