ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/85561/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Черпака Ю.К.,
суддів: Веденяпіна О.А., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області про нарахування недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 29 червня 2010 року,
встановив:
У травні 2009 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльності щодо нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки у менших розмірах, ніж передбачено статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", та зобов'язання її нарахувати в сумі 9050,28 грн.
Позов мотивувала тим, що відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
вона, як мати малолітнього ОСОБА_2, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач не здійснював належні нарахування і виплати.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 29 червня 2010 року, позов задоволено частково: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації провести перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених протягом 2007 року сум допомоги.
У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації просить скасувати судові рішення та закрити провадження у справі. Зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
не може бути реалізоване, оскільки на даний час не прийнято закону, який би визначав порядок та умови матеріального відшкодування у зв'язку з втратою чинності абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", тому відсутні підстави для нарахування і виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в інших розмірах, ніж передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції Закону України від 21.11.1992 р. № 2811-ХII (2811-12)
) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 14 статті 71, статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним).
Відповідно до частини другої статті 150, частини другої статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що з 9 липня 2007 року відновлено дію частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у зв'язку з чим у 2007 році відповідач повинен був виплачувати позивачу зазначену допомогу у встановленому Законом розмірі з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Стосовно виплати державної допомоги за 2008 рік, то Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
частину першу статті 15 та пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
викладено в новій редакції, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Враховуючи те, що Управління праці та соціального захисту населення у 2008 році виплачувало позивачу допомогу в розмірі, встановленому новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка неконституційною не визнавалась, суди дійшли правильного висновку щодо правомірності дій відповідача у цей період.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. Підстав для закриття провадження у справі немає.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області залишити без задоволення, а постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 29 червня 2010 року -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Черпак Ю.К.
Судді: Веденяпін О.А.
Рецебуринський Ю.Й.