к-4144/09-с Про скасування податкового повідомлення-рішення - 19.04.2012 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008

у справі № 2-а-15028/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовллойд»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовллойд»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Азовллойд») звернулось до окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі по тексту -відповідач, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя) від 09.06.2006 № 0000142240.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Азовллойд»за період з 01.04.2002 по 31.12.2005, складено акт № 838/12-111-1/219494346, в якому зафіксовано порушення пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3, п. 7.1, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість за квітень 2005 року в сумі 31 658 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 09.06.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000142240 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 478 грн., в т.ч.: 31 658 грн. основного платежу та 15 829 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2003 між ТОВ «Азовллойд»(брокером) та ВАТ «Пароплавна компанія КОМЕТ АС»(страхувальником) укладено договір № 05/03 про надання страхових посередницьких послуг на суму 158 290 грн., згідно умов якого перший зобов'язаний надати посередницькі страхові послуги в частині отримання страхового відшкодування.

Факт виконання зазначеного договору судами встановлений з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актом виконання робіт, платіжними дорученнями.

Судами також встановлено, що страховиком за вказаним договором був нерезидент СК «Black sea Baltic General Insurance Compani Limited», який не мав ліцензії на здійснення страхової діяльності в Україні.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що діяльність позивача як страхового брокера, пов'язана з діяльністю з надання послуг із страхування, внаслідок чого послуги, надані позивачем підлягають під перелік послуг посередницької діяльності страхових брокерів, визначених у ст. 15 Закону України «Про страхування», що за правилами пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Згідно абз. 1 ст. 2 Закону України «Про страхування»страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» (1576-12) з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.

Відповідно до ст. 15 цього Закону посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладенням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перестрахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником.

Оскільки судами було встановлено відсутність у страховика ліцензії на здійснення страхової діяльності, як того вимагає законодавство, відповідно брокер не підпадає під дію пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», тому нарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість є правомірним.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 скасувати.

Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .