к-26710/10-с Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - 19.04.2012 Прийняття

У жовтні 2009 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ №0004972301/0/3175, №0004893101/0/3176 та 0004882301/0/3177 від 07.10.2009р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0004972301/0/3175, №0004893101/0/3176 та 0004882301/0/3177 від 07.10.2009р.; судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Текро-Дніпро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., про що складено акт №5239/23-209/30405665 від 24.09.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.5.1., п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 24844грн.,

- п.п.7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 17921грн.;

- п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»№303 від 01.03.1999р. (303-99-п) , в частині відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та його структурних підрозділів (відсутній ліміт на утворення та розміщення відходів).

За наслідками перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 07.10.2009р.:

- №0004972301/0/3175, яким визначено зобов`язання з податку на прибуток в сумі 31265,00грн., в т.ч. основний платіж -24844,00грн. та штрафні (фінансові) санкції -6421,00грн.;

- №0004893101/0/3176, яким визначено зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 26881,00грн., в т.ч. основний платіж -17921,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 8960,00грн.;

- №0004882301/0/3177, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 2741,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування позивачеві зобов'язання з податку на прибуток та додану вартість є висновок податкового органу, що консультаційні послуги отримані позивачем від Приватного підприємця ОСОБА_1 не мають відношення до господарської діяльності підприємства і не можуть бути включені до складу валових витрат у відповідний період.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Текро-Дніпро»(Замовник) та ПП ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір №2 від 02.01.2009р. Згідно п. 1.2. зазначеного договору Виконавець зобов'язався здійснювати інформаційно-консультаційну підтримку покупців товару Замовника, що входить до вартості товару, придбаного покупцями зокрема, але не виключно:

- консультувати щодо зоотехнічних умов утримання с/г тварин та птиці;

- консультувати щодо ветеринарних умов утримання с/г тварин та птиці;

- консультувати щодо годівлі с/г тварин і птиці та складати рецептури комбікормів;

- консультувати щодо відбору зразків для лабораторних аналізів компонентів та комбікормів.

При чому, основними видами економічної діяльності ТОВ «Текро-Дніпро»за КВЕД є: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (код 15.71.0); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (код 51.21.0); неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (код 51.39.0), інші види оптової торгівлі (код 51.90.0) та інші.

Отримання від ПП ОСОБА_1 обумовлених договором з позивачем послуг в сумі 99378,00грн. підтверджується актами приймання-передачі послуг: від 05.01.2009р., від 27.01.2009р., від 10.02.2009 року, від 03.03.2009р., від 16.04.2009р., від 06.05.2009р., від 03.06.2009р.: платіжними дорученнями про оплату послуг; довідками покупців (ТОВ АПК «Докучаєвські черноземи»(яке є правонаступником ВАТ «Бурякорадгосп цукрокомбінату ім. Халтуріна, ТОВ імені Фісуна, СБОК «Ленінське»та СГТОВ «Карлівське ІПП», ФГ «Зелений світ», ПП «Андвікс», ДП АФ «ОСОБА_8», НВП «Глобинський м`ясомолочний комплекс», СТОВ «Канівці», ПП «Золотоніська птахофабрика», СТОВ ім. Чкалова.

Судом встановлено, що на підставі договору №2 від 02.01.2009р. позивачем віднесено до валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) витрати понесені за надання ПП ОСОБА_1 консультаційних послуг по наступним підприємствам:

- ТОВ «Канівці», ТОВ «Авангард», ПП «Андвікс», ФГ «ВкіК», ТОВ «Бурякорадгосп цукрокомбінату ім.Халтуріна», СТОВ «Хліб і люди»- згідно акту здачі-прийомки робіт б/н від 05.01.2009р. в сумі 10500грн.;

- ТОВ «НВП «Глобинський мґясомолочний комплекс», ТОВ «ім.А.Л.Фісуна», ТОВ авангард», СТОВ «Карлівське ІПП», СТОВ «ім. Чкалова», Миргородське ПОС ІПП, ДП «АФ ОСОБА_8», ТОВ «АФ «Світанок», СТОВ «Канівці», ТОВ «Агроальянс»- згідно акту здачі-прийомки робіт б/н від 27.01.2009р. в сумі 17000грн.;

- ТОВ «НВП «Глобинський мґясомолочний комплекс», ТОВ «Авангард», ТОВ «АФ «Світанок», ФГ «Зелений Світ», ПП «Андвікс», ДП «АФ ОСОБА_8», ПП «Золотоніська птахофабрика», СТОВ «Хліб і люди»«СТОВ «Карлівське ІПП»- згідно акту здачі-прийомки б/н від 10.02.2009р. в сумі 15300грн.;

- ТОВ «НВП «Глобинський-мґясомолочний комплекс», ТОВ «АФ «Світанок», ФГ «Зелений Світ»АФ «ОСОБА_8», ПП «Золотоніська птахофабрика», СТОВ «Карлівське ІПП», ТОВ «АФ Триньки», ВУПЗГ ДК «Укртрансгаз», ТОВ «Агроальянс»- згідно акту здачі 03.03.2009р. в сумі 15300грн.;

- ТОВ «ім.Чкалова»- згідно акту здачі-прийомки робіт б/н від 16.04.2009р.в сумі 670грн.;

- ФГ «Зелений Світ», СТОВ «Карлівське ІПП», ДП «АФ «ОСОБА_8», ФОП «ОСОБА_7», ПП «Андвікс»ПП «ОСОБА_5», ПП «Золотонішська п/ф», ТОВ «НВП «Глобинський мґясомолочний комплекс», СТОВ «Ліщинське», Миргородське ПОС ІПП, ТОВ «Авангард», ТОВ «Василенків хутір»- згідно акту здачі-приймання робіт №б/н від 06.05.2009р.; ТОВ «ІПК Полтавазернопродукт», ФГ «Зелений Світ», ДП «АФ «ОСОБА_8», ФОП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_5, ПП «Золотонішська п/ф», СТОВ «Ліщинське», ПП ОСОБА_6», ПП ОСОБА_4, СБОК «Ленінське», ТОВ «ім.А.Л.Фісуна», ТОВ Бурякорадгосп цукрокомбінату ім. Халтуріна - згідно акту здачі-примання робіт №б/н від 03.06.2009р. в сумі 20304грн.

На підтвердження можливості надавати вищезазначені консультативні послуги в матеріалах справи наявна копія диплома ТА № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.06.2000р., виданого Хомутецьким ветеринарно-зоотехнічним технікумом за спеціальністю «Ветеринарна медицина», яким підтверджується здобуття ОСОБА_1 кваліфікації фельдшера ветеринарної медицини та копія диплома ТА ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2004р., виданого Полтавською державною аграрною академією про здобуття ОСОБА_1 кваліфікації лікаря ветеринарної медицини. Крім того, суду надано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 25.11.2008р. та свідоцтво про сплату єдиного податку від 10.12.2008р., згідно якого він здійснює надання послуг у тваринництві (01.42.0) та надання інших послуг (93.05.0).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі (334/94-ВР) , не дозволяється.

Отже, необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання послуги до складу валових витрат є наявність зв'язку послуги з господарською діяльністю підприємства. Придбання такої послуги повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що послуги отримані позивачем від ПП ОСОБА_1 пов'язані із господарською діяльністю позивача, що повністю спростовує висновки податкового органу про відсутність настання правових наслідків для позивача, обумовлених договором №2 від 02.01.2009р..

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність віднесення ТОВ «Текро-Дніпро»до складу валових витрат підприємства за І-й та ІІ-й квартали 2009р. суми 99378,00грн., сплаченої за консультаційні послуги згідно умов договору № 2 від 02.01.2009р.

Стосовно твердження контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає за доцільне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки податковим органом визначено, що позивач у перевіреному періоді включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ), сплачені за придбання бензину А-95 в повному обсязі (100%). Між тим, за висновками акта перевірки, до складу податкового кредиту належить включити ту частку сплаченого податку на додану вартість при придбанні паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, яка відповідає частці використання таких послуг в оподатковуваних операціях звітного періоду, тобто 50 відсотків витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, а не повну суму ПДВ, сплачену згідно податкових накладних.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що був чинним на час правовідносин) передбачено, що коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за період, який перевірявся, позивач не здійснював неоподатковуваних операцій, а тому не порушував вказану норму закону.

Закон України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) містить вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 даного Закону), і операцій, звільнених від оподаткування (стаття 5 Закону). В акті перевірки факти проведення таких операцій позивачем не відображені, тому посилання відповідача, на порушення ТОВ «Текро-Дніпро»даної норми Закону (168/97-ВР) , обґрунтовано визнано судами неправомірним.

При цьому, на підтвердження придбання та використання паливно-мастильних матеріалів у перевіреному періоді в оподатковуваних операціях позивачем надано правовстановлюючі документи на власні транспортні засоби (інвентарні картки, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу); договір з постачальником на відпуск паливно-мастильних матеріалів за талонами регіональної та міжрегіональної дії від 27.12.2007р. №204; договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 23.12.2008 року № 432; договір СК/ВП №09/01/09-1 купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою від 09.01.2009р., №09/01-0801 від 09.01.2008р.; акти звіряння взаємних розрахунків з ТОВ «УТН - ВОСТОК»за період з 01.11.07р. по 31.12.2007р., з 01.01.2008р. по 30.06.2009р.; картки розрахунків з ТОВ ВТФ «Авіас»за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р.; відомості заправки транспортних засобів паливно-мастильними матеріалами за період з 01.11.2007р. по 30.06.2009р.; банківські виписки за період 01.11.2007р. по 30.06.2009р.; рахунки-фактури за період з січня 2008р. по червень 2009р.; накладні на відпуск нафтопродуктів за період з травня 2008р. по червень 2009р., податкові накладні видані ТОВ «УТН -Восток»та ТОВ ВТФ «АВІАС»; подорожні листи.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, відповідачем, в зв'язку з неправильним застосуванням норм діючого податкового законодавства, необґрунтовано визначено позивачеві зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26881,00грн.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення позивачем п.8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»від 01.03.1999р. №303 (303-99-п) , стосовно відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Текро - Дніпро»та його структурних підрозділів судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»від 01.03.1999р. №303 (303-99-п) (в редакції, яка діяла в період правовідносин), за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі.

У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Однак, як вбачається з листа Кременчуцького відділу охорони навколишнього природного середовища №16-03-1990 від 15.10.2009р. та згідно п.10 постанови Кабінету Міністрів України №1218 від 03.08.1999р. (1218-98-п) «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», ліміти на утворення та розміщення відходів надаються власниками відходів, які ввійшли до переліку наданого місцевими державними адміністраціями. Разом з тим, ТОВ «Текро- Дніпро»до переліку власників відходів для отримання дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів включено з 2009 року, так як станом на 2007 рік на підприємстві утворювалися побутові відходи, на які не потрібно отримувати ліміти на утворення та розміщення відходів.

Отже, податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 2741,00грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.