Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенко М.І., Усенко Є.А.

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську до якої приєдналась прокуратура Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року

у справі №2а-27489/09/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»(правонаступником якого є ПАТ «Стахановський завод феросплавів»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, ГУ ДКУ у Луганській області)

про стягнення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, -

У листопаді 2009р. позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, ГУ ДКУ у Луганській області про стягнення з Державного бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2009р. в загальній сумі 2409753,00грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2010р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стаханівського заводу феросплавів»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009р. у загальному розмірі 2409753,00грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стаханівського заводу феросплавів» суму судового збору в розмірі 1700,00грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Крім цього, позивачем подано заяву про часткову відмову від позову, оскільки бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ за травень 2009р. була частково погашена шляхом оформлення ОВДП на суму 2135282,00грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача -1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що позивачем 19.06.2009р. була подана до контролюючого органу податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2009р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2409753,00грн.

На підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську була здійсненна виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р., за результатами якої була складена довідка №613/08-3/00186513 від 05.08.2009р., у якій зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2009р. в сумі 2119137,00грн. Сума бюджетного відшкодування по декларації за травень 2009р. у розмірі 290616грн. буде підтверджено після отримання відповідей на надіслані запити зустрічних перевірок.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Як зазначають суди, при здійсненні перевірки позивача податковим органом не встановлено укладання підприємством нікчемних (недійсних) договорів, наявності взаємовідносин з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними, а також безтоварність угод не виявлено.

Під визначенням бюджетне відшкодування, яке наведене у п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім цього, слід відзначити, що рішення за наслідками проведеної перевірки про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за травень 2009р. податковим органом не приймалось.

Також, судами доречно зауважено на тому, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за травень 2009р. у сумі 2409753грн.

Однак, як зазначалось вище, позивачем подано заяву про часткову відмову від позову, оскільки бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ за травень 2009р. була частково погашена шляхом оформлення ОВДП на суму 2135282,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 219 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

Пунктом 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи, що відмова підприємства від адміністративного позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми податку на додану вартість що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з податку на додану вартість за травень 2009р. у розмірі 2135282,00грн. не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, вона підлягає прийняттю із визнанням ухвалених у справі судових рішень в цій частині такими, що втратили законну силу, та частковим закриттям провадження у справі.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 157, 219, 220, 221, 224, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську до якої приєдналась прокуратура Луганської області -залишити без задоволення.

Прийняти відмову відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»(правонаступник - ПАТ «Стахановський завод феросплавів») від адміністративного позову до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про відшкодування сум податку на додану вартість в частині стягнення з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»суми податку на додану вартість що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з податку на додану вартість за травень 2009р. у розмірі 2135282,00грн. та провадження в цій частині закрити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року визнати такими, що втратили законну силу в частині стягнення з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»(правонаступник - ПАТ «Стахановський завод феросплавів») суми податку на додану вартість що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з податку на додану вартість за травень 2009р. у розмірі 2135282,00грн.

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.