Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Шведа Е.Ю.,

Зайцева М.П.,

Олексієнка М.М,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про зобовязання вчинити певні дії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського районного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 1 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом, -

Постановою Рівненського районного суду від 14 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 1 червня 2010 року, адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і прийняти нову постанову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах статті 220 КАС України, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відноситься до соціальної категорії «діти війни»та отримує підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (489-16) дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено.

Однак, 9 липня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа №1-29/2007) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (489-16) (№489-V від 19.12.2006), зокрема, пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№2195-IV від 18.11.2004), згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім цього, пунктом 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) від 28 грудня 2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції. За цією редакцією дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) положення пункту 41 розділу 11 зазначеного Закону (3551-12) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) ( є неконституційними ).

За статтею 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Про це також вказано і в статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в п.3 рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) №6-рп/2007р. та в п.5 рішення Конституційного Суд України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) № 10-рп/2008р.

Мінімальна пенсія за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(№ 1058-IV від 09.07.2003) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(№ 489-V від 19.12.2006) затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік, статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визначений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік.

При цьому колегія суддів зазначає, що з п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 №4-зп (v004p710-97) вбачається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. При наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Отже, на період з 01.01.2007 по 09.07.2007 та з 01.01.2008 по 22.05.2008 діяли Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (489-16) , яким дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено та Закон України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) в новій редакції від 28 грудня 2007 року, який істотно звужував обсяг прав встановлених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач пропустила строк для звернення до суду з вимогами за період з 9 липня 2007 року по 22 травня 2008 року з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при отриманні щомісячної пенсії.

Відповідно до статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом.

Оскільки позивач про порушення свого права повинен був дізнатися при отриманні щомісячно пенсії, тому суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити постанову суду в цій частині і відмовити в задоволенні позову за період за 9 липня 2007 року по 22 травня 2008 року, оскільки позивач звернулася в суд з адміністративним позовом 27 січня 2009 року.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Рівненського районного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 1 червня 2010 року змінити в частині періоду стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області в частині не нарахування та не виплати підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В решті судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.