Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів : Черпіцької Л.Т., Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову від 20.10.2011 у справі № 2-А-4639/2010

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми

про перерахунок пенсії

Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про визнання неправомірними дії та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії за віком відповідно вимог ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуючи показник заробітної плати, що передував року звернення.

Постановою від 26.07.2010 позовні вимоги задоволені.

Постановою від 20.10.2011 постанова суду першої інстанції скасована, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про його скасування, та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах та продовжує працювати. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру згідно ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак відповідачем в такому перерахунку було відмовлено. Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати показник заробітної плати, що передував року звернення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на ті обставини, що відповідно ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення заробітної плати для обчислення береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові послався на ті обставини, що перерахунок пенсії на час спірних правовідносин проводиться відповідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, застосовується при обчисленні пенсії, а не при перерахунку пенсії.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту -Закон № 1058). Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Наведена редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-6.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналізуючи відновлену (діючу) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін "обчислення пенсії" у правовому розумінні тотожний терміну "призначення пенсії", а не перерахунку.

Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону (1058-15) неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 (1058-15) в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.

Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями.

Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з наведеного середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 40 Закону № 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову від 20.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.