Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів - Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Розваляєвої Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою КП «Південний еколого-геологічний центр»на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим до КП «Південний еколого-геологічний центр»про стягнення заборгованості, -

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим звернулось до суду з позовом до КП «Південний еколого-геологічний центр»про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з КП «Південний еколого-геологічний центр»на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим заборгованість у розмірі 1272 гривні 22 копійки.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, КП «Південний еколого-геологічний центр»звернулося з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову з мотивів невірного застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що КП «Південний еколого-геологічний центр»є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Громадянам, які пропрацювали на підприємстві була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Проте, відповідач, в порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , не відшкодував у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії таким громадянам, нарахованих і виплачених за 2011 рік.

Вирішуючи спір суди правильно виходили з того, що відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років, в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком N 2, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 р. N 36 (36-2003-п) , і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком N 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 (z0064-04) , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції (z0064-04) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції (z0064-04) .

Пунктом 6.9 Інструкції (z0064-04) встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції (z0064-04) , стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до п. 6.10 Інструкції (z0064-04) , відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємство отримало розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, оскільки розрахунок відповідач не оскаржив, а тому він є обов'язковим для виконання, тобто підлягає сплаті.

Враховуючи вищевикладене, рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності.

Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу КП «Південний еколого-геологічний центр»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України (2747-15) .