Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "Кобза" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 року по справі № 2-а-200/08 за позовом Приватної фірми "Кобза" до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Приватна фірма "Кобза" звернулась до суду з позовною заявою до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року позов задоволено, скасовано спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності встановлено факт продажу 150 літрів газу скрапленого пропан-бутан в безготівковій формі на загальну суму 528 грн. без застосування реєстратору розрахункових операцій, без видачі відповідного розрахункового документу та прийнято рішення № 000140235/1389 від 23.05.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2640 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 3 Закони України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Виходячи з положень п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів, у разі не проведення розрахункових операцій через РРО, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність.

Згідно умов Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, що затверджені Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 27.06.2002 №13, спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат у режимі реєстрації відпускання пального повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі управління відпускання пального, реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та кожною безготівковою формами оплати.

При попередній оплаті друкування чека повинно здійснюватися до початку відпускання пального. Чеки періодичних звітів за певний період повинні містити дані про об'єм і вартість пального кожного найменування за кожною формою оплати окремо та загальну вартість відпущеного пального, а чеки X- і Z-звітів ЕККА повинні додатково містити такі дані:

- фактичний об'єм пального кожного найменування, прийнятого в розхідні резервуари автозаправної станції протягом звітного періоду;

- загальні об'єм і вартість пального кожного найменування, відпущеного за готівковою та кожною безготівковою формою оплати протягом звітного періоду;

- фактичні залишки пального кожного найменування (у кожному з розхідних резервуарів) на момент формування звітів.

У відповідності до п.п. 3.2 та 4.2 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) , касовий чек повинен містити низку обов'язкових реквізитів, зокрема зазначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо). Вітчизняні та імпортні моделі РРО, що включені до Державного реєстру РРО, виконують вимоги зазначеного документа і забезпечують підрахунок сумарних даних за касовими чеками, надрукованими протягом робочого дня, для відображення сум реалізації у X і Z-звітах, у т.ч. з розподілом за формами оплати при відповідному програмуванні РРО.

Пунктом 12 ст. 9 Закону № 265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Враховуючи роз'яснення ДПА України, наданими в листі від 19.01.2006 № 834/7/23-8017 (v834_225-06) , реєстратори розрахункових операцій можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємностей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.

За таких обставин та, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Приватної фірми "Кобза" відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 року залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.