ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2012 року м. Київ К-22411/10
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської митниці на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року у справі за позовом Колективного підприємства "Орбіта-Транс-Сервіс" до Кіровоградської митниці про скасування податкового повідомлення форми "Р" від 27.02.07, №9, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення Кіровоградської митниці форми «Р»від 27.02.2007 року №9
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року апеляційну скаргу Кіровоградської митниці задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Кіровоградської митниці форми «Р»від 27.02.2007 року №9.
На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Кіровоградська митниця просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кіровоградською митницею було проведено позапланову перевірку стану дотримання КП «Орбіта-транс-сервіс» законодавства України з питань митної справи при ввезенні майна, як внеску іноземного інвестора для провадження спільної інвестиційної діяльності, за результатами якої було складено акт від 01.02.07 № 0002/7/901000000/НОМЕР_1 (далі по тексту -акт перевірки).
Відповідно даним акту перевірки, автобус "SKANIA", 1990 року випуску, шасі № YS4NC4ХВ01816899, переданий в оренду фізичній особі ОСОБА_4 по договору оренди від 12.03.2004 на термін до 12.03.07, відчужений йому по договору купівлі-продажу від 17.12.04, дійсність якого та право власності останнього на автобус визнані рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.12.04.
Як вбачається із акту перевірки, при проведенні безпосередньо перевірки позивача будь-яких договорів купівлі-продажу транспортного засобу, документів на підтвердження надходження від покупця коштів, як оплати за автобус, виявлено не було. Таким чином, особи, які здійснювали перевірку, мали документи, що були відсутні у КП "Орбіта-Транс-Сервіс": договір купівлі-продажу від 17.12.04, рішення суду від 23.12.04, облікову картку приватного АТМ № НОМЕР_2, виписану Кіровоградським МРЕВ, згідно яких власником названого вище автобуса є ОСОБА_4
Зазначаючи те, що КП "Орбіта-Транс-Сервіс" порушено вимоги ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" в частині несплати мита при відчуженні майна, ввезеного на митну територію України в якості іноземних інвестицій, раніше трьох років з часу його зарахування на баланс підприємства, а також вимог п. 15 Порядку видачу, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення на Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціям, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. № 937 (937-96-п)
, Кіровоградська митниця зробила висновок про виникнення податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита (п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"), збільшення бази оподаткування податку на додану вартість на його суму, і як наслідок - збільшення розміру податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість. Мито, що підлягає сплаті, донараховано у сумі 351 973 грн. 26 коп., сума ПДВ - 70 324 грн. 65 коп.
Акт перевірки став підставою для оформлення відповідачем податкового повідомлення форми "Р" від 27.02.2007 року № 9, в якому на підставі підп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сума податкового зобов'язання за штрафними санкціями визначена як 703 946 грн. 52 коп.
Підставою для висновку про продаж КП "Орбіта-Транс-Сервіс" автобуса раніше трьох років з часу зарахування його на баланс підприємства стали для Кіровоградської митниці не документи підприємства, які використовувалися під час проведення перевірки а договір купівлі-продажу від 17.12.04, рішення Кіровського райсуду м. Кіровограда від 23.12.04 та облікова картка Кіровоградського МРЕВ. Як вбачається із тексту, викладеному на сторінках 16-17 акту перевірки, облікова картка та копія рішення суду про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності одержані від МРЕВ ДАІ у Кіровоградській області, а договір купівлі-продажу транспортного засобу отриманий від ОСОБА_4
Відповідно до п.35 «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 (1388-98-п)
, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника. Як свідчить лист від 17.07.2009 № 10/5423 транспортні засоби, які стали переметом даного спору зареєстровано на ім'я ОСОБА_4
Як зазначено судом апеляційної інстанції, повернення транспортних засобів позивачу не відбулось, що фактично свідчить про наявність такої обставини, як відчуження майна на підставі недійсної угоди.
Зазначаючи те, що КП "Орбіта-Транс-Сервіс" порушено вимоги ст. 24 закону України "Про режим іноземного інвестування" в частині несплати мита при відчуженні майна, ввезеного на митну територію України в якості іноземних інвестицій, раніше трьох років з часу його зарахування на баланс підприємства, а також вимог п. 15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення на Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціям, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. № 937 (937-96-п)
, Кіровоградська митниця зробила висновок про виникнення податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита. Мито, що підлягає сплаті, донараховано у сумі 351 973 грн. 26 коп.
Акт перевірки став підставою для оформлення відповідачем податкового
повідомлення форми "Р" від 27.02.2007 року № 9, в якому на підставі п.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сума податкового зобов'язання за штрафними санкціями визначена як 703 946 грн. 52 коп.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що названий акт індивідуальної дії не відповідає діючому законодавству, виходячи з наступного.
Як зазначено у податковому повідомленні, останнє прийнято на підставі норм ст.ст.18, 24 Закону «Про режим іноземного інвестування», п.15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996р.№ 937 (937-96-п)
(далі -Порядок), а також норм п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон 2181).
Відповідно до норм ч.4 ст.24 Закону «Про режим іноземного інвестування» майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом у порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.
Ст.18 названого закону передбачено наступне. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна. Отже, у законі йдеться про обов'язок сплати мита та порядок визначення суми платежу, який пов'язано з днем здійснення відчуження майна. Строк сплати мита законом не визначено.
Відповідно до п.15 Порядку (937-96-п)
якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, або на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність за договорами (контрактами), відчужується, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження. Отже, Порядок визначає, що внесення платежу є вчасним у разі, коли сплату здійснено протягом дня, у який відбулося відчуження. Вимог стосовно того, що сплата мита повинна передувати відчуженню, Положення не містить.
Відповідно до норм п.17.1.9.ст.17 Закону 2181 (у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.).Таким чином, штраф, визначений названою нормою ст.17, можливо застосувати лише у разі, коли діючим законодавством передбачено обов'язок попереднього щодо дії платника податку нарахування та сплати податку або збору.
Отже, порушення норм ст.ст.18,24 Закону «Про режим іноземного інвестування», п.15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996р. №937 (937-96-п)
не тягне за собою можливості застосування санкцій, передбачених п.17.1.9 ст.17 Закону 2181.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Кіровоградської митниці відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15)
.