Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства "Керченський судоремонтний завод" на постанову господарського суду АР Крим від 14 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим до державного підприємства "Керченський судоремонтний завод" про стягнення 53 401, 39 грн., -

Постановою господарського суду АРК від 17 липня 2007 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2007 року стягнуто з ДП «Керченський судноремонтний завод»на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керч 53401, 39 грн. заборгованості по витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за період з листопада 2006 р. по січень 2007 р.

Постановою господарського суду АРК від 14 травня 2009 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року залишено без задоволення заяву державного підприємства "Керченський судоремонтний завод" про перегляд постанови господарського суду АРК від 17 липня 2007 року за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, позов задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, нововиявленою обставиною, на яку посилається відповідач є те, що в ході розгляду іншої справи за №2-17/322-2007А було встановлено, що робітниками позивача до розміру витрат на відшкодування і доставку пільгових пенсій включалися доплати і надбавки, які відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають. Тобто, з підприємства необґрунтовано стягнуто суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з листопада 2006 р. по січень 2007 р.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, суди попередніх інстанцій вказували на те, що позивачем сума у розмірі 6558,74 грн. не була включена до складу позовних вимог по справі, а значить висновки, які відповідач виклав у підставах заяви про перегляд постанови господарського суду АРК від 17.07.2007 р. по справі за нововиявленими обставинами є помилковими. Крім цього, вказане підтверджується також висновком №19 судово -економічної експертизи, проведеної по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розміри фактичних втрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню за рахунок підприємства складаються з: основного розміру пенсії, розрахованого у відповідності до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058; доплати до прожиткового мінімуму у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058; надбавки за зверхнормативний стаж у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058; підвищення у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058; поштових витрат на доставку пенсії.

У Додатку №6 Інструкції «Про порядок обчислення і нарахування страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України»«Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за рік»визначено інформацію, яка повинна бути вказана у такому розрахунку.

Однак у наявних в матеріалах справи розрахунках на виплату і доставку пільгових пенсій не міститься інформація про суму платежу відповідача по справі за період з дати призначення пенсії і до дати формування розрахунку.

У Додатку №7 Інструкції «Про порядок обчислення і нарахування страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України»«Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), за рік»викладено інформацію, яка повинна міститися у подібного роду розрахунку.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, складених у відповідності до Додатку №7 вищевказаної Інструкції відсутні наступна інформація: дата, коли особа досягла загальновстановленого пенсійного віку, у відповідності ст.. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) №1058 ; сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсійза період з дати призначення і до дати складання звіту; сума платежу відповідача за період з дати призначення пенсії і до дати формування розрахунку.

Судами зазначено, що позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про суми платежів на відшкодування витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій. Відповідно до вказаних повідомлень, сума заборгованості відповідача по справі по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад -грудень 2006 р. складає 53419,39 грн.

Однак, фактично сума витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад -грудень 2006 р. складає 54697,66 грн., оскільки позивачем припущено під час проведення розрахунків арифметичну помилку.

Як встановлено судами, при розрахунку суми відшкодування на виплату і доставку пільгових пенсій за 2006 р. позивачем було помилково включено наступні надбавки: по Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» (3551-12) ; по Закону України «Про донорство крові і її компонентів» (239/95-ВР) ; підвищення за особливі заслуги перед Україною.

Відповідно до листа позивача від 15.11.2007 р. №10028/03-5. що був надісланий на адресу відповідача, позивач повідомив про зменшення суми перерахунку за 2006 р. на 6558,74 грн., в тому числі по списку 1 на суму 5811,44 грн. і по списку 2 на суму 747,30 грн.

Розбіжності в сумі 6558, 74 грн. в сторону збільшення виникла за рахунок того, що у листі позивача №394/03-5 від 19.01.2007 р. розміри пенсій надані з надбавками та підвищеннями, які не підлягають відшкодуванню. По списку 1 сума перерахунку за 2006 р. була дана до відшкодування у розмірі 6606,96 грн. сума перерахунку пенсій без надбавок, що підлягає відшкодуванню по списку 1 складає 795,52 грн. Таким чином, сума, що підлягає зменшенню по списку 1 -5811,44 грн. По списку 2 сума перерахунку за 2006 р. була дана до відшкодування у розмірі 2461,41 грн. Сума перерахунку пенсій без надбавок, що підлягає до відшкодування по списку 1 складає 1714,11 грн. Тобто, сума, що підлягає зменшенню по списку 2, складає 747,30 грн.

Таким чином, позивачем сума в розмірі 6558, 74 грн. не була включена до складу позовних вимог. Тому, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що вказані обставини вже існували і про них було відомо сторонам у справі, та не є нововиявленими.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу державного підприємства "Керченський судоремонтний завод" залишити без задоволення, а постанову господарського суду АР Крим від 14 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.