Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-1737/10/7/0170 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Джанкой Автономної Республіки Крим про зобов’язання вчинити дії,

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2011р., відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Джанкой Автономної Республіки Крим про стягнення не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 1591,65 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим звернулося з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю з мотивів невірного застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров’я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету міністрів України № 265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) та постановою КМУ №198 від 11.03.2009 року (198-2009-п) не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за №5-4/4 (z0376-03) затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку (z0376-03) передбачений перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

Крім того, пунктом 5 Порядку (z0376-03) визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі акту узгоджується Довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України, що передбачено пп. 6, 7 Порядку (z0376-03) .

Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірних висновків щодо відсутності обов’язку у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодування витрат Пенсійному фонду щодо відшкодування щомісячної державної адресної допомоги та відповідних витрат на доставку.

Водночас, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суди попередніх інстанцій належним чином не встановили що є предметом даного стягнення, не зазначили які кошти і по яким напрямкам відшкодувань Управління Пенсійного фонду України просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції. Суди не дали правову оцінку правомірності стягнення кожного виду відшкодування.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити рішення по справі без дослідження цих обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до вимог частини другої статті 227 КАС України, згідно якої підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з’ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні і правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-1737/10/7/0170 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.